На знімку: свої думки стосовно видання висловлює завідувачка Музею волинської ікони Тетяна Єлісєєва. Праворуч — авторка книги Оксана Ременяка.
Чудотворна Холмська ікона Божої Матері — одна із п’яти найбільших святинь часів давньої Руси-України і одна з найбільш шанованих Богородичних ікон у християнському світі. Сьогодні вона зберігається в місті Луцьку в Музеї волинської ікони. Час її написання невідомий, проте багато з дослідників припускають, що це сталося наприкінці ХІ століття у Візантії. Доля її така ж складна, як і українського народу, якому вона належить.
Уточнення — Чудотворна — до святого образу не випадкове. Ще в XVII столітті холмський греко-католицький єпископ Яків Суша у книзі «Фенікс...» описує більш як сімсот див порятунку і зцілень людей після молитви біля неї. Продовжуються ці дивовижні, і важкі до сприйняття офіційною наукою речі і тепер.
У Музеї волинської ікони відбулася презентація монографії кандидата мистецтвознавства Оксани Ременяки «Nigra sed Formosa: Занурена в печаль, проте прекрасна... Слідами мандрів ікони Богородиці Холмської». Доля цієї дослідниці тісно пов’язана з цим святим образом: Оксана Ременяка входила до експертної групи з атрибуції Холмського Чудотворного образу Богородиці під час передачі ікони до Волинського краєзнавчого музею 12 вересня 2000 року.
Дослідження науковця базуються на джерельних матеріалах ХVII-XVIII століть, архівних документах та публікаціях преси. У додатках опубліковані документи, що розповідають про історію ікони від початку ХХ століття до повернення Чудотворного образу до Холма у 1943 році, називаються імена людей, завдяки яким вдалося зберегти цю святиню. Іван Огієнко, Наталія Полонська-Василенко, Михайло Корнілович, Микола Прахов, отець Гавриїл Коробчук, Надія Горлицька та інші.
Однієї з умов передачі у 2000 році Чудотворної Холмської ікони Богородиці державі було те, що вона ніколи не покидатиме межі Луцька. Святий образ став оберегом древнього міста над річкою Стир. Від того часу Луцьк обминають усі природні катаклізми.
