Михайло Цимбалюк, Валентин Наливайченко, Володимир Кабаченко.
Під час засідання.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про внесення змін до Закону «Про оборону України» (№ 1011). Представник Президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук підкреслив, що збройна агресія Російської Федерації проти України вимагає ефективного реагування на конкретні загрози національним інтересам у воєнній сфері.
«Вказані заходи на сьогодні, як правило, виконуються органами державної влади розрізнено. Це обумовлено відсутністю сукупності документів, які визначали б зміст, обсяги, виконавців, порядок і строки здійснення заходів держави щодо підготовки до збройного захисту в разі збройної агресії або збройного конфлікту. Така ситуація має негативний вплив на ефективність виконання поставлених завдань складовими сил оборони», — сказав він та наголосив, що ініційований Президентом законопроект «Про оборону України» закріплює на законодавчому рівні необхідність розроблення плану оборони України, який визначатиме зміст, обсяг, виконавців, порядок і строки здійснення заходів щодо підготовки до збройного захисту держави в разі збройної агресії. «Внесення пропонованих змін дозволить забезпечити ефективне реагування на конкретні загрози національним інтересам у воєнній сфері, покращення координації діяльності складових сил оборони, злагоджену підготовку органів державної влади, органів місцевої влади, національної економіки, населення на території держави до оборони, що в цілому сприятиме підвищенню рівня обороноздатності України», — зазначив Р. Стефанчук.
Співавтор альтернативного законопроекту № 1011-1, народний депутат Сергій Рахманін («Голос») зауважив, що ці доречні зміни варто було б вносити до закону про національну безпеку та оборону, але якщо Президент та Головнокомандувач хоче мати ще й такий документ, то потрібно передбачити механізм введення цього плану в дію.
Під час обговорення перший заступник голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Михайло Забродський звернув увагу, що в Україні за 28 років незалежності так і не було розроблено толкового плану оборони країни та плану підготовки країни до оборони.
В цілому схвалено проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відтермінування застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України (№ 1030) — «за» висловилися 284 народні депутати. Цими змінами пропонується продовжити на 90 днів строк набрання чинності окремими положеннями законодавчих актів України, якими передбачена посилена відповідальність за порушення при переміщенні транспортних засобів у митних режимах тимчасового ввезення і транзиту на території України.
За словами доповідача, представника Президента в Конституційному Суді Федора Веніславського, цей законопроект є реакцією на проблеми, які не вдалося вирішити в минулому. «Президент під час зустрічей з громадянами чув дуже багато прохань про відтермінування до кінця року строку вступу в дію штрафів, тож, щоб зняти соціально-політичне напруження, ми пропонуємо ухвалити законопроект в цілому і ще на 90 днів відтермінувати накладення штрафних санкцій до порушників режиму тимчасового ввезення автомобілів на митну територію України», — сказав він.
Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголосив, що нинішня влада має намір врешті-решт вирішити проблему, пов’язану із ввезенням нерозмитнених автомобілів, тому це буде останнє відстрочення штрафних санкцій до власників нерозмитнених «євроблях».
Нагадаємо, що прикінцеві положення ухваленого в листопаді 2018 року Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» передбачали, що він набирає чинності через 180 днів, а в травні 2019 року парламент продовжив цей строк до 22 серпня 2019 року. У зв’язку з цим Голова Верховної Ради Дмитро Разумков зауважив, що з 22 серпня люди вже змушені платити штрафи, хоча частина відповідальності за невирішеність цього питання лежить не тільки на власниках автомобілів, але й на державі та владі. «Якщо ми відправимо цей законопроект на друге читання, то він кардинально не зміниться. Але, мабуть, буде неправильно, що люди ще два тижні платитимуть ці штрафи», — сказав він та запропонував підтримати позицію комітету щодо ухвалення законопроекту № 1030 в цілому. «За» проголосували 284 народні депутати.
Також в цілому ухвалено законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу (щодо джерел формування державного Дорожнього фонду, № 1063).
У першому читанні ухвалено проект закону про внесення змін до Закону «Про державну підтримку кінематографії в Україні» (щодо державної субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених іноземним суб’єктом кінематографії при виробництві (створенні) фільму в Україні», № 1058).
Далі парламентарії ухвалили в цілому пов’язаний із попереднім законопроектом зміни до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії (№ 1074).
Крім того, в першому читанні ухвалено законопроекти: про внесення змін до Закону «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» (щодо запровадження середньострокового планування розвитку і утримання автомобільних доріг загального користування, № 1041); про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів (№ 1048). В цілому ухвалено законопроекти про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи (№ 1082) та про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг (№ 1069-2).
На початку засідання представниця фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко повідомила, що члени руху «Чесно» зафіксували три випадки кнопкодавства з боку народних депутатів: Сергія Литвиненка, Олени Копанчук та Олександра Ковальова. «Ми пропонуємо Голові Верховної Ради звернути особливу увагу на це ганебне порушення Конституції, Регламенту і закону про статус народного депутата України», — сказала вона та закликала дати доручення Регламентному комітету розглянути ці факти. У відповідь Голова Верховної Ради Дмитро Разумков повідомив, що вже зранку дав таке доручення.
Після цього перший заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко від імені політичної сили вибачився за неперсональне голосування представників фракції Сергія Литвиненка та Олени Копанчук. Останні, у свою чергу, також вибачилися за свої дії та висловили готовність передати свою місячну зарплату на благодійну діяльність.
Парламентарії підтримали пропозицію Голови Верховної Ради щодо продовження вечірнього засідання до вичерпання питань порядку денного.
