Буває, їдеш маршруткою в Рівне, а обабіч дороги через вікно бачиш зрізані ділянки лісу й мимоволі чуєш коментарі: «Скоро від лісу нічого не залишиться». Сьогодні люди найкраще сприймають усяку негативну картинку, саме картинку. Бо будь-який зруб, каже директор ДП «Сарненський лісгосп» Олег Лехкобит (на знімку), — це всього-на-всього насадження, яке досягло віку стиглості: «Чомусь, коли лісівники зрубують стиглі насадження, це сприймається негативно. Хоча те саме можна сказати про посіви жита, пшениці, які достигають, і треба збирати врожай. А уявіть ситуацію, коли обабіч автомобільних шляхів лісові насадження переростуть, всихатимуть і падатимуть на дорогу.

Є й інший бік проблеми. Хотілося б, щоб ті ж люди, які спостерігають зруби, приїхали на це місце через 3—5 чи 10 років і побачили, які там ростимуть насадження. Мало хто знає, скільки праці вкладають лісівники в їхнє вирощування до досягнення ними віку стиглості, а це 60—80 років. Починаємо зі збору шишок, які переробляємо, висіваємо насіння в короби або розсадники, доглядаємо, висаджуємо саджанці на лісокультурну площу. Потім до 5—6-річного віку доглядаємо їх, механізовано чи навіть вручну. Далі проводимо низку лісогосподарських заходів, які є затратними. Це освітлення, прочищення, проріджування. Одне слово, до 40 років проводимо до двадцяти затратних заходів».

ДП «Сарненський лісгосп» має багатий досвід у лісовідновленні, тож ділиться ним з іншими. Нещодавно, скажімо, на базі Костянтинівського лісництва лісівники області ознайомилися з роботою базового лісового розсадника. Під час професійної дискусії увагу зосередили на вирощуванні садивного матеріалу в контрольованому середовищі — теплицях і коробах. Обговорили специфіку агротехніки та цьогорічні проблеми, вирощування сіянців сосни звичайної. Особливої уваги заслуговує досвід вирощування сіянців вільхи чорної та дуба черешчатого в коробах.

— Хотіли показати найефективніші способи лісовідновлення у своєму господарстві, які, вважаємо, є дієвими і з економічної, і з лісівничої точки зору. Залишаємо під природне поновлення, коли ті чи інші причини, скажімо, підтоплення, не дали змоги провести посадку, але бачимо, що якісно відбувається природне відновлення по головній породі. Відповідно реагуємо і з року в рік проводимо механізовані догляди, щоб виростити з мінімальними затратами соснові насадження, що є біологічно стійкішими, — розповідає Олег Лехкобит. — Створення лісових культур, коли садимо ліс. Якщо порівняти з природнім, то, як порахували наші спеціалісти, до шестирічного віку маємо шість тисяч гривень економії з одного гектара. Здається, ніби й небагато, але в межах 300—350 гектарів це понад два мільйони гривень.

Разом із директором Сарненського лісгоспу Олегом Лехкобитом побували в Страшівському лісництві. Дорогою розмовляли про наболіле. Скажімо, в сусідній Білорусі лісничий сам може ухвалити рішення щодо призначення хворого насадження в межах одного гектара в рубку по стану, а у нас для цього треба залучити цілу низку служб, аби зібрати всі дозвільні підписи, а письмова тяганина забирає майже два місяці. У тій же Білорусі кошти з попенної плати підприємство використовує на відновлення, охорону і захист лісу, інші лісогосподарські заходи, а ми усе перераховуємо в бюджет, а це чимало. Тільки за 2018 рік сплатили вісім мільйонів гривень попенної плати. А за шість місяців 2019-го підприємство заплатило 35 мільйонів гривень різноманітних податків.

Ґрунтовою дорогою дісталися до ділянки природного поновлення у 96-му кварталі Страшівського лісництва, де ростуть молоді сосонки. Дорога, якою їхали, навіть краща за ті, що ведуть до деяких населених пунктів. 60 кілометрів таких доріг проклали працівники Сарненського лісгоспу у лісних угіддях.

Із Страшівського переїжджаємо до Костянтинівського лісництво. Тут лісгосп вирощує садивний матеріал. «Спочатку виникла ідея сконцентрувати цей процес в одному місці, — розповідає Олег Лехкобит, — а потім до цього додали переробку насіння шишок й отримання насіння. Одне слово, в одному місці добуваємо насіння, переробляємо, висіваємо, вирощуємо. Коли настає час весняної посадки, викопуємо, обробляємо кореневу систему необхідними препаратами, поміщаємо в ящики і, за потреби, доставляємо в кожне лісництво безпосередньо на лісокультурну площу. Тобто контролюємо повністю процес вирощування та обробки».

Під час семінару сарненські лісівники демонстрували економічний ефект від застосування коробів і теплиць. Вихід сіянців сосни з одиниці площі майже в 10 разів перевищує вихід при використанні тимчасових лісових розсадників. Залишається доробити декілька коробів — і Костянтинівське лісництво забезпечить усі вісім лісництв якісним стандартним садивним матеріалом.

Олег Лехкобит показав у Костянтинівському лісництві нещодавно введений в експлуатацію лісонасіннєвий комплекс, що включає в себе сучасну шишкосушарку, яких в Україні не більше десятка, та холодильну камеру для зберігання лісового насіння.

Послуги з його зберігання надають іншим лісгоспам, оскільки потужність камери дає змогу це зробити.

Сарни 
Рівненської області.

Фото Василя СОСЮКА.