Закладений Віктором Симоновичем сад уже дає добрі врожаї.
Фото автора.
Щороку напередодні професійного свята для людей, котрі доглядають бори та діброви, на Волині відкривають нові приміщення лісництв. Цієї осені таке приміщення отримали працівники Залізницького лісництва ДП СЛАП «Любешівагроліс». Територія зі смаком облаштована і озеленена, у господарській зоні — будівлі для пожежної машини, інвентарю, пасічника, поруч — вулики, заселені трудолюбивими бджолами.
— Чому такі об’єкти важливі і чому ми робимо на них акценти? Передусім — це комфорт для наших людей, тих, кому треба щодня працювати в лісі за різних погодних умов. Вони повинні мати достойне робоче місце. Недавно це лісництво було зовсім не таким красивим, яким ми бачимо його сьогодні. І завдячуючи старанням колективу тепер маємо зовсім іншу картинку, — зазначив начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко.
На урочистості, які відбулися 10 вересня, були запрошені голова Любешівської РДА Сергій Фесик, голова районної ради Петро Нагорний, голова об’єднаної територіальної громади Олег Кух, в. о. старости Залізницького старостинського округу Любов Михальчук, керівники волинських лісгоспів та працівники ДП СЛАП «Любешівагроліс».
Приїхали вони сюди не лише для того, щоб порадіти обнові лісівників, а й привітати директора державного підприємства СЛАП «Любешівагроліс» Віктора Симоновича з поважним ювілеєм, який він відзначав того дня. Віктор Петрович беззмінно очолює цей колектив з часу його заснування. Під його керівництвом було створено потужну переробну базу з деревообробними цехами і консервним виробництвом, значно збільшено площу лісових насаджень, поліпшено їхню структуру. Професію лісівника він запозичив у батька, який довгий час працював лісником у Білоозерському лісництві, фронтовика, кавалера двох солдатських орденів «Слава».
Часто запитую себе, а ким би міг ще стати Віктор Петрович, якби не продовжив сімейну традицію? Напевно, будівничим, бо надто вже любить цю справу. У своєму рідному селі Мукошин, що неподалік від кордону з Республікою Білорусь, звів школу,
Народний дім з клубом, бібліотекою, поштовим відділенням, амбулаторією. Таких об’єктів на його рахунку десятки. Дякують йому люди і за облаштовані з дерев’яного брусу автобусні зупинки вздовж шляхів, рекреаційні пункти для відпочинку в лісі. А може, ювіляр став би добрим садівничим? Закладений ним на підприємстві сад уже дає щедрі врожаї. Шанують у Любешівському районі лісового директора. Недарма до нього по пораду чи підтримку часто приходять або телефонують люди. І на всіх у нього знайдеться час та мудре слово.
А ще Віктор Петрович — давній друг і читач нашої газети. Тож колектив редакції щиро вітає його з ювілеєм і зичить довгих літ щасливого життя, радості від роботи, миру і злагоди в родині, здоров’я йому і всім рідним людям. Хай усе буде гаразд!
