Незважаючи на те, що Луганщина має чи не найбільшу кількість внутрішніх тимчасових переселенців, у рейтингу регіонів, які будують для них житло, вона постійно пасе задніх.
Причини такого ганебного відставання називають різні. Насамперед це брак коштів, відсутність будівельної інфраструктури, певна невизначеність у ставленні до проблем прифронтової області з боку центральної влади. Але існують й інші досить прикрі причини.
Десь у 2016-му обласна влада широко розрекламувала свій намір побудувати для переселенців багатоквартирний будинок у Рубіжному. Точніше, довести до логічного завершення місцевий довгобуд і віддати його під заселення переселенцями. Ідея хороша, бо загальна житлова площа у 5,8 тис. квадратних метрів мала прихистити понад сто сімей переселенців. Якщо врахувати, що цей проект із вирішення житлових проблем переселенців у такому масштабі на той час був єдиний, то можна уявити, яке велике соціальне значення він мав. Помешкання тут на різний смак — 9 однокімнатних, 53 двокімнатні, 44 трикімнатні та одна п’ятикімнатна квартири. Будівництво цього об’єкта велося за рахунок обласного бюджету, а підрядником стало Дніпровське ТОВ «БК Будсистема». Минуло три роки, а дім досі не здали в експлуатацію. Зовні він здається вже повністю готовим для заселення, десь тричі планувалась його презентація (востаннє — до Дня Незалежності України), але щось там ніяк не зросталось...
Нове керівництво Луганської облдержадміністрації зацікавилось цими обставинами. Що тут не так? Роботи майже завершені, до будинку підведено газ та електрику, на черзі — підключення до мереж водопостачання та каналізації. Водночас споруда перебуває на балансі Рубіжанської міської ради як недобудова. Проблема з визначенням правового статусу будинку, а відповідно — й тих, хто і в якому порядку має право на отримання в ньому квартир, виявляється, пов’язана з правовими колізіями у цьому питанні.
— Я досі не можу знайти документи, які підтверджують законність цього будівництва, — пояснює журналістам перший заступник голови ОДА Юрій Погуляйко (на знімку). — Звідки ця споруда з’явилася і хто прийняв рішення вкладати в неї гроші? Де списки тих, хто перебуває у черзі й отримає там квартири? Сума договору з підрядником на будівництво становить приблизно 72 мільйони гривень. На сьогодні освоєно 62 млн грн. Я одразу підрахував, скільки можна було б придбати квартир на ці гроші на вторинному ринку. Вийшло, що десь 300. Причому купувати можна було не тільки в Рубіжному, а і в Сєвєродонецьку, де працює багато хто з переселенців. Можливо, проблемою стане і те, що балансоутримувачем споруди є Рубіжанська міськрада, у якої, до речі, своя квартирна черга, і їй не до переселенців. А, крім того (і це створює велику проблему), з 1993 року згаданий будинок стояв як коробка і має пайовиків. Чи не порушено тут законодавство?
Щоб розібратись в усьому, перший заступник голови облдержадміністрації Юрій Погуляйко провів оперативну нараду за участю представників прокуратури, Національної поліції та Рубіжанської міської ради щодо ефективності використання бюджетних коштів на спорудження дому для внутрішньо переміщених осіб у Рубіжному та проблем завершення будівельних робіт. «Ми маємо поставити крапку у питанні закінчення «будівництва століття» — будинку для переселенців, — звернувся він до присутніх.
— Визначитися з ключових питань: яким є статус об’єкта, хто має законне право на отримання в ньому житла. Також надати правову оцінку діям департаменту будівництва, енергозбереження, архітектури та містобудування (раніше — управління капітального будівництва) облдержадміністрації як замовника».
Крім того, залишається не вирішеним питання щодо перебування громадян, а саме внутрішньо переміщених осіб, на квартирному обліку. У червні поточного року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб і Порядку надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб», яка чітко визначає пріоритетні та загальні критерії надання ВПО житлових приміщень із фондів житла для тимчасового проживання. Отже, відтепер з’явились правові засади на формування черги на житло у так званому будинку для переселенців у Рубіжному саме з числа ВПО, бо на сьогодні ніякої черги на заселення не існує.
Юрій Погуляйко також зауважив, що буде розглянуто ефективність використання бюджетних коштів на спорудження цього дому та невиправдано тривалий строк його введення в експлуатацію.
Наразі ГУ НПУ у Луганській області відкрило кримінальне провадження щодо фактів зловживань під час будівництва дому 16-б у мікрорайоні № 7 міста Рубіжне. Розпочинаються перевірки. Отже, новосілля знову відкладається на невизначений строк, і не факт, що будинок заселять здебільшого ВПО.
