Здавна в селі розмальовували оселі рослинними візерунками, які вважались оберегами. З часом традиція розпису була призабута, але відродилась у шістдесятих роках минулого століття завдяки етнографу, художнику, майстру народного мистецтва Олександру Пажимському, який зі своїми однодумцями створив у Самчиках дитячу школу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва і дав друге дихання самчиківці. Для її популяризації під час мистецької акції унікальним орнаментом розписали в населеному пункті хати, зупинки громадського транспорту, інші будівлі. Після цього розписом зацікавились інші українські майстри та художники, було видано плакати, календарі та листівки. Тепер Хмельницький обласний науково-методичний центр культури і мистецтва готує матеріали для того, щоб самобутній зразок національної культури України було включено до Всесвітнього переліку елементів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Фото надано автором.
