Розгляд проекту Держбюджету на 2020 рік та плановане ухвалення законопроекту про запровадження ринку сільськогосподарських земель — такою була тема брифінгу представників фракції «Батьківщина» Сергія Соболєва та Вадима Івченка.

«Парламент переходить до розгляду найважливішого документа — проекту бюджету-2020, котрий визначить, як житиме країна не тільки у найближчий рік, а й на три-чотири роки наперед», — сказав заступник голови фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв та висловив у цьому контексті здивування, чому збережено старі принципи розподілу коштів. Також він звернув увагу на те, що з 1 трильйона 170 мільярдів дохідної частини майже дві третини буде спрямовано не на бюджет розвитку чи фінансування освіти й охорони здоров’я, а на погашення державних боргів та на таку вимушену статтю, як національна безпека і оборона.

«Чи закладено нові параметри формування бюджету? На жаль, ні. Тому під час презентації проекту ми хотіли б відвертої дискусії, щоб можна було скорегувати ключові принципи, основним з яких є навіть не видаткова, а дохідна частина бюджету», — зазначив він та зауважив, що, наприклад, коли є наміри наповнювати бюджет за рахунок гірничо-збагачувального комплексу чи аграріїв, які упродовж років незалежності постійно забезпечували приріст бюджету, то так можна добити й ці галузі. На його думку, потрібно звернути увагу на тих, хто користується легальними та узаконеними, проте аморальними схемами виведення капіталу в офшорні юрисдикції. «Наша фракція подала таку пропозицію і ми вважаємо, що це одна з ключових норм, яка має бути розглянута під час підготовки бюджету на наступний рік та при формуванні ключових параметрів наступних бюджетів», — наголосив народний депутат.

Коментуючи бюджетні пропозиції щодо підтримки аграріїв у розмірі 4,4 мільярда гривень, народний депутат Вадим Івченко звернув увагу на те, що порівняно з нинішнім роком цю суму зменшено майже вдвічі (у 2019-му на підтримку аграрної галузі передбачено майже 8 мільярдів гривень). Крім того, в бюджеті-2020 пропонується скасувати майже всі статті, які підтримували аграріїв. Зокрема, скасовуються програми щодо часткового відшкодування вартості придбаної сільгосптехніки, підтримки тваринництва та сільськогосподарських кооперативів. «Фактично ці 4,4 мільярда гривень пропонується віддати на відшкодування вартості відсоткової ставки за кредитами. Але, проаналізувавши програми, які діяли в минулих роках, можемо чітко побачити: програмою з відшкодування вартості купівлі сільгосптехніки скористалися понад 5 тисяч виробників, тоді як відшкодування відсоткової ставки за кредитами отримали лише 1,5 тисячі, з яких тільки 300 фермерів із 28 тисяч, що обробляють до 500 гектарів землі», — сказав В. Івченко та наголосив на необхідності створення таких умов, які дозволять скористатися бюджетною підтримкою усім сільгоспвиробникам, яких в Україні майже 40 тисяч.

Висловлюючи позицію щодо передбаченого в анонсованому законопроекті про запровадження ринку сільськогосподарської землі дозволу іноземцям купувати землю через створені в Україні компанії, В. Івченко звернув увагу, що, наприклад, американський фонд «Ен Сі Ейч», який обробляє в нашій країні 280 тисяч гектарів, вже висловив готовність викупити всю орендовану землю. «Компанії з іноземним капіталом, які працюють в Україні, обробляють до 2,5 мільйона гектарів землі. Це значні масиви, які можуть відійти аграрним корпораціям, котрі не належать Україні. Крім того, й інші аграрні холдинги вже наполовину не мають українського власника», — повідомив він та висловився проти того, щоб закон дозволяв сконцентровувати в одних руках 0,5% сільгоспземель країни, або 210 тисяч гектарів. «Це половина Тернопільської області», — заявив народний депутат та закликав не узаконювати можливість умовним 50 компаніям володіти всіма чорноземами України.

Зіславшись на світовий досвід, В. Івченко зазначив, що, наприклад, у Канаді 89% земель перебуває у власності «корони» (41% земель безпосередньо у власності держави і 48% — у власності місцевих громад), в Італії наприкінці минулого століття взагалі почали вилучати землі у великих аграрних компаній та передавати їх фермерам (сьогодні в Італії уже 1,6 мільйона дрібних господарств), а Польща взагалі зупинила ринок землі і сьогодні купити чи продати землю можна лише через суд. «Берімо цей світовий досвід і створюймо українську модель обігу землі», — сказав представник «Батьківщини» та закликав ставити за мету збільшення кількості працюючих на землі людей і господарств та, як наслідок, розвиток сільських територій.