Глобальні зміни клімату принесли в степи Таврії «чорну смугу» тривалих посух. Такий цінний ресурс, як вода для поливу посівів, невпинно дорожчає і перетворюється на дефіцит. Стривожені аграрії кинулися масово впроваджувати крапельне зрошення, що дає змогу істотно економити воду. Але прогресивна, здавалося б, технологія несподівано розчарувала - з’ясувалося, що в наших умовах вона далеко не завжди окуповується! «Крапельку» на Херсонщині успішно працює на овочевих плантаціях, але цьогоріч її спробували поширити ще й на вирощуванні кукурудзи — за прикладом фермерів «зернового поясу» США. І справді, отримали врожай не гірший від американського — по 200, а подекуди й по 220 центнерів з гектара. Та мороки з ним виявилося набагато більше, ніж прибутку.

Перші розчарування

— Обладнав крапельним зрошенням сімдесят гектарів кукурудзяного поля. Якби вартість кукурудзи трималася на рівні 1,8 тисячі гривень за тонну, виправдав би інвестиції. Та лишень почалося збирання врожаю, як закупівельні ціни на неї впали до 1,2—1,3 тисячі гривень. На додачу, восени пройшли дощі, і дозріле зволожене зерно довелося терміново сушити, аби воно не втратило товарних кондицій. От і маємо: за тонну кукурудзи «чистими» вдалося виручити не більш як 600—700 гривень — нічим похвалитися, — зізнається директор агрофірми «Тандем-Південь» у Каховському районі Херсонщини Юрій Довбня.

Із Юрієм Григоровичем солідарні й інші експериментатори-практики — крапельне зрошення не принесло їм тих «золотих гір», які обіцяла реклама. Однак хлібороби не відмовляються від намірів збільшувати площі під «крапелькою», бо розуміють — посуха не відступить, та й життєдайної вологи у перспективі більше не стане.

— Рік для нас також виявився не кращим. Посіяли 180 гектарів кукурудзи на крапельному зрошенні, та сорок гектарів вибило градом. Рослини пошкодила й ненажерлива совка, тож у середньому взяли всього 120 центнерів на гектар. З урахуванням витрат на сушіння, отримали десь по 1050 гривень за тонну зерна, тобто опинилися на межі збитковості. Але від крапельного зрошення не тільки не відмовляємося, а й розширюватимемо площу під нього. Вода на полив дуже дорога — платимо по гривні за кубометр, і треба будь-що зменшувати її використання з точки зору економічної доцільності. По-друге, посуха дуже переконливо «підказала», що іншого виходу просто немає, — зазначає керівник СТОВ «Дніпро» у Нововоронцовському районі області Анатолій Салоїда.

Прибуток не втече

— Ринкові коливання цін справді ледь дозволили окупити витрати на впровадження крапельного зрошення при вирощуванні кукурудзи. Але ж сучасні системи «економного» поливу вже не одноразові — їх можна використовувати ще кілька наступних років. Тобто прибуток від сільгоспвиробників однаково «не втече», — прокоментував ситуацію заступник директора Департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації Андрій Неділько. — До того ж на овочевих плантаціях «крапелька» виправдала себе просто блискуче: врожай помідорів при використанні такого способу зрошення становив від 800 до 1000 центнерів з гектара, цибулі — 600—800 центнерів з гектара. При досить високій закупівельній ціні томатів «з поля» у 4—5 гривень за кілограм, цибулі — в 5,5 гривні сільгоспвиробники і витрати свої «відбили», і без прибутку не залишилися.

Усе тільки починається

Втім, аграрії Херсонщини чудово пам’ятають, що в 2011-му овочі подешевшали так само різко, як нині кукурудза. В умовах хаотичної та абсолютно не прогнозованої зміни ринкових цін, відсутності балансу між попитом та пропозицією вирощування будь-якої культури, із крапельним зрошенням чи без нього, перетворюється на свого роду лотерею. Можна отримати середній врожай і чудово заробити, а можна виростити рекордний — і залишитися у збитках «по самісінькі вуха», як це було 2012-го із місцевими фермерами, котрі «поставили» саме на цибулю. У цьому разі економісти-практики та науковці дають випробувану часом пораду «не складати всі яйця до одного кошика», і не обмежуватися тільки овочевими плантаціями чи кукурудзяними полями — перспективних культур ще чимало.

— Використання недешевого крапельного зрошення треба починати з підбору культур, на які є стабільний попит, і вартість яких висока. Кукурудза, на мій погляд, не кращий вибір — закупівельні ціни на неї сильно «стрибають», і минулий рік це наочно показав. Крім того, впровадження цієї технології потребує не тільки постійного джерела водопостачання, а й досконалого відпрацювання низки агрономічних прийомів. Скажімо, нині частина виробників, котрі переходять на крапельне зрошення, практикує внесення добрив разом з водою. Але ж «крапелька» концентрує ці речовини біля кореневої системи рослин, що автоматично підвищує концентрацію нітратів, — застерігає доктор сільськогосподарських наук, дійсний член Національної академії наук України і автор кількох вузівських підручників із зрошуваного землеробства Віктор Ушкаренко. — За результатами одного сезону зарано робити висновки. 

Та поза всякими сумнівами, потенціал крапельного зрошення на Херсонщині ще далеко не вичерпано: оптимально впроваджувати його на площі у 150 тисяч гектарів.

 

Херсонська область.

Фото Валерія ДРУЖЕНКА.

До речі

У 2013 році аграрії Херсонщини обладнали системами крапельного зрошення 31 тисячу гектарів поля. Впровадження системи економії води коштувало їм від 8 до 13 тисяч гривень на гектар. Цьогоріч площі під крапельним зрошенням планують розширити до 32,5 — 33 тисячі гектарів.

На зрошенні кукурудза дає врожай не гірший від американського — по 200—220 ц/га.