Законопроекти, ухвалені парламентом у першому читанні, — щодо забезпечення прозорості власності провайдерів програмної послуги та щодо звільнення та призначення членів Нацради з питань телебачення та радіомовлення.
«За гарною назвою приховується спроба захопити те підприємство, яке сьогодні надає програмну послугу. Такі законопроекти можуть небезпечно позначитися і на інвестиційному кліматі країни, і, власне, на можливостях донесення інформації до українських громадян», — заявив народний депутат України від «Опозиційної платформи — За життя» Юрій Павленко.
А законопроект про Нацраду, на думку депутата, веде до посилення повноважень нинішнього діючого складу Нацради. Фракція звернулася до керівництва парламенту з вимогою виконати передбачені законом вимоги і припинити повноваження трьох членів Нацради, термін перебування на посаді яких уже завершився, і оголосити новий конкурс до складу Нацради.
Чи зменшиться тиск на бізнес?
«Законопроекти №№ 1053-1 і 1073 про розрахунково-касове обслуговування посилять адміністративний тиск з боку фіскальної служби на малий і середній бізнес, — заявив народний депутат України Андрій Ніколаєнко (фракція «Батьківщина»). «Законопроект змінює реальність для підприємців. Розпочинає діяти нова норма — «кешбек», за якою кожен українець перетворюється певною мірою на наглядача за бізнесменом, але всім цим процесом керуватиме податкова, — зазначив парламентарій. — Це надзвичайно небезпечна річ, яка не працює у жодній країні, і фактично — додатковий батіг, який дається податковій». Другий законопроект, який зобов’язує здійснювати розрахунково-касове обслуговування для підприємців ІІ, ІІІ і ІV груп, на думку депутата, збільшує регулювання. «Очищення і детінізація економіки має розпочинатись згори, а не знизу, зі знищення корупції на митниці та в податковій», — підкреслив Андрій Ніколаєнко.
Як завершити розпочаті ремонти шкіл?
На місцях склалася критична ситуація із фінансуванням будівельно-ремонтних робіт на об’єктах освіти та іншої соціальної інфраструктури. На це звернула увагу перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич (ДГ «За майбутнє»).
«Кошти Фонду регіонального розвитку не надійшли на місця, — розповіла депутат. — Ці кошти були виділені ще на початку року, але в середині літа, коли відбулися всі тендери, затверджено проектно-кошторисну документацію і мали розпочатися будівельні роботи, на кількох тисячах об’єктів освіти та освітньої інфраструктури кошти не надійшли. Ситуація патова. Наприклад, на Волині є два села, де школи збудовані і 1 вересня мали розпочати новий навчальний рік у нових школах. Але діти досі ходять до старих приміщень, бо фонд не скерував кошти на місця. Таких об’єктів тисячі». Депутатська група звернулася до Прем’єр-міністра та Офісу Президента з вимогою, щоб кошти, які мали надійти на об’єкти освітньої галузі від Державного фонду регіонального розвитку, були стовідсотково скеровані.
