Під час засідання.
Керівник апарату Верховної Ради Вячеслав Штучний.
Вікторія Подгорна, Давид Арахамія, Олексій Леонов.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Ранкове засідання 20 вересня
Міністр фінансів Оксана Маркарова (на знімку) представила у Верховній Раді проект Держбюджету-2020. «Від початку роботи нового уряду з 29 серпня ми доклали всіх зусиль, щоб подати максимально якісний документ, який забезпечує ефективне використання коштів платників податків та дає змогу не лише забезпечити подальше економічне зростання, а й максимально його прискорити», — сказала міністр.
О. Маркарова наголосила, що проект головного кошторису подається до внесення програми дій уряду та її затвердження. «Ми робимо це тому, що норми Конституції та Бюджетного кодексу для нас є обов’язковими до виконання», — наголосила вона.
Зауваживши, що стратегічною метою уряду є максимальне прискорення економічного зростання, міністр зазначила, що проект бюджету базується на макроекономічному прогнозі, ухваленому в травні 2019 року попереднім урядом. «Перегляд цього прогнозу може бути між першим та другим читаннями. Тому бюджет базується на прогнозі зростання ВВП у 3,3 відсотка і макроекономічних показниках та соціальних стандартах, затверджених попереднім Кабміном у травні», — додала О. Маркарова, назвавши проект бюджету збалансованим, реалістичним і таким, що передбачає фінансування всіх пріоритетних видатків.
Доходи бюджету становлять 1 трлн 79 млрд гривень. «Уперше разом з цим законопроектом ми не подаємо змін до Податкового кодексу. Всі доходи, враховані в бюджеті, базуються винятково на сьогоднішніх доходах і ставках. Цим бюджетом ми також зменшуємо перерозподіл податків через бюджет. Тобто ми зменшуємо те, що забираємо у підприємців, щоб профінансувати державні видатки», — наголосила О. Маркарова, зауваживши, що низка законопроектів, які подаватиме уряд (про легалізацію грального бізнесу і видобутку бурштину), у разі їх прийняття дадуть додатковий ресурс, який можна буде розподілити на охорону здоров’я та інші соціальні сфери.
Щодо видатків, то у фокусі насамперед національна безпека та оборона — 245 млрд гривень, а це 5,4% ВВП. «Видатки розподілено постатейно, базуючись на видатках 2019 року, плюс з’явилася окрема програма, за якою Раді національної безпеки і оборони передбачено додаткові кошти, які буде розподілено до другого читання», — пояснила міністр.
На освіту заплановано виділити 136,4 млрд гривень. Уперше на фонд розвитку вищої освіти закладено 300 млн гривень.
На охорону здоров’я — 108 млрд гривень. «Тут закладено і первинну медицину, і реімбурсацію ліків, і екстрену медицину, і старт реформи вторинної ланки з квітня», — розповіла міністр.
Дорожня інфраструктура вперше отримає 100% акцизів (закладається в Дорожній фонд). У бюджеті передбачено 74,4 млрд гривень, що на 19,3 млрд гривень більше, ніж у 2019 році. Однак, за її словами, якщо акцизів збиратиметься більше, то кошти фонду збільшуватимуться.
На обслуговування нашого зовнішнього та внутрішнього боргу буде спрямовано майже третину бюджету. «Після виконання наших зобов’язань до кінця 2020 року наш борг до ВВП знизиться до 46,7%. Це робить нашу економіку стійкішою і дозволить у майбутньому виділяти кошти на розвиток», — повідомила О. Маркарова.
Державний фонд регіонального розвитку отримає 9,5 млрд гривень, а це 1%, як цього вимагає Бюджетний кодекс, додала міністр. Насамкінець вона зауважила: «Це не фінальний варіант бюджету. Проект передається на майданчик Верховної Ради для професійної роботи і дискусії з вами».
Представники фракцій у своїх виступах критикували документ. Вадим Івченко («Батьківщина») запропонував повернути його на доопрацювання, зокрема, й тому, що він побудований на старій ідеології.
«Ви подаєте законопроект, який забирає пайову участь з місцевих бюджетів. У тому числі, в документі пропонується забрати акциз. Це приблизно мінус 7,7 млрд гривень з місцевих бюджетів. Пропонують розпочати земельну реформу і не закладають на неї ані копійки», — наголосив В. Івченко.
Олександр Колтунович («Опозиційна платформа — За життя») також зауважив, що нова політична платформа мала запропонувати нову економічну модель розвитку країни. «Нам розказували, що всі невідкладні проекти законів, які ми розглядали, створюватимуть економічний стрибок, але вони не визначені у цьому бюджеті і не видно їх соціального ефекту. Натомість є антисоціальні речі. Мінімальна пенсія піднімається на 74 гривні, і водночас урізаються субсидії значній кількості населення.
Раніше було передбачено 55 млрд гривень, а буде 47,6 млрд гривень. Це означає, що люди менше отримуватимуть і зменшиться кількість субсидіантів», — наголосив депутат. Крім того, за його словами, у проекті не передбачено бюджетної децентралізації. Зменшується сума доходів місцевих бюджетів і міжбюджетних трансфертів. Було 553 млрд гривень, а стало 474 млрд гривень. «З одного боку є гасла, з другого — цифри», — констатував він.
Дмитро Костюк («Слуга народу»), зауваживши, що проект має і плюси, і мінуси, запропонував передбачити в документі кошти на ліквідацію наслідків екологічної катастрофи в басейні річок Хомора та Случ. Відповідну постанову Верховна Рада ухвалила ще у травні.
«Ми хотіли побачити бюджет прориву, але побачили старі лекала, за деякими показниками навіть гірші, ніж у бюджеті 2019 року», — наголосив Тарас Батенко («За майбутнє»). На думку парламентарія, в проекті потрібно чітко прописати, яким має бути прожитковий мінімум. «У документі є фраза, що Кабмін доручає здійснити категоричний підйом прожиткового мінімуму у 2020 році до 4 250 гривень. Водночас у проекті закладено 2 027 гривень. Ми хочемо, щоб цей кошторис був бюджетом розвитку України, але не бачимо у ньому істотної підтримки підприємств АПК, коштів від проведення земельної реформи, надходжень від митниці. Ми хочемо також побачити глибину децентралізації, яка має завершитися у 2020 році, і як це відобразиться на фінансових показниках малих міст та містечок і на селі», — зауважив він.
Інна Совсун («Голос»), наголосивши, що видатки на освіту у документі дещо зросли, поставила запитання, яке найбільше цікавить освітян із середньої школи: 10 липня 2019 року Кабмін прийняв постанову про значне підвищення зарплат для всіх освітян — до 70% за окремими категоріями. Виконання цієї постанови вимагає майже 22 млрд гривень додаткових коштів, але цієї постанови не враховано у проекті бюджету. Хотілося б почути, якою буде доля цієї постанови: її буде виконано чи скасовано?
Олексій Гончаренко («Європейська солідарність») наголосив на повній невідповідності риторики влади і реальності, яка закладається у Держбюджет. «Прем’єр каже, що у нас попереду економічне зростання і ривок у 40% за п’ять років і 5% за перший рік.
Натомість у проекті — 3,3%. На освітян грошей немає, на інші важливі речі — теж немає. Натомість є зростання на Офіс Президента, Генпрокуратуру. Немає там і зменшення видатків на уряд. Є одна реальність у телевізорі, і буде інша — в холодильнику у людей», — сказав народний депутат.
Міністр фінансів подякувала за критику, часом не конструктивну, і закликала до активної спільної роботи над документом.
Проект Державного бюджету на 2020 рік Верховна Рада взяла до відома. Нині робота над документом буде зосереджена у профільному комітеті.
Народні депутати внесли зміни до календарного плану проведення другої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання. Відповідно до нього, з 2 по 4 жовтня відбудуться пленарні засідання, а тиждень з 7 по 11 жовтня народні депутати працюватимуть у комітетах, фракціях та комісіях. Відповідні зміни підтримав 231 парламентарій.
Верховна Рада також призначила (340 «за») Вячеслава Штучного керівником апарату Верховної Ради України.
У другому читанні та в цілому було ухвалено проекти законів: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг (№ 1085-1); про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень (№ 1065); про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про стандартизацію» (№ 1068).
Народні депутати також усунули неузгодженості у тексті прийнятого законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню (№ 1050), проголосувавши за документ у цілому.
У першому читанні ухвалено проекти законів: про верифікацію та моніторинг державних виплат (№ 1231) та про матеріальну відповідальність військовослужбовців та деяких інших осіб (№ 1225).
Зранку від імені двох фракцій з трибуни виступив Святослав Вакарчук, який висловив занепокоєння щодо намірів влади застосувати на Донбасі так звану формулу Штайнмаєра. Він нагадав: на спільному засіданні двох комітетів глава МЗС заявив, що персонально дав згоду на застосування цієї формули, а також про те, що один із очільників фракції «Слуга народу» зазначив, що міністр закордонних справ щось наплутав. «Нашу фракцію непокоїть різниця поглядів людей, які сьогодні визначають позицію влади щодо міжнародних питань», — заявив С. Вакарчук. Також народний депутат наголосив, що сьогодні декларуються наміри провести вибори одночасно по всій країні, у тому числі й на окупованих територіях, але не чути жодного слова, як домогтися безпеки. «У мене просте запитання: скажіть, ви збираєтеся організовувати безпеку без контролю над кордоном? Якщо так, то це здача інтересів України і шлях до втрати суверенітету. Якщо ні, то ми вимагаємо від глави МЗС, команди Президента чітко сказати: ми проведемо вибори тільки тоді, коли отримаємо контроль над усією територією України», — констатував С. Вакарчук.
Із днем народження цього дня вітали Сергія Мінька (група «За майбутнє»).
