Зібрані за шість діб голодовки міського голови понад п’ятсот підписів на підтримку проекту не переконали депутатів — вони не змінили рішення.

147 тисяч євро мала отримати громада. Перший транш уже надійшов. У перерахунку на гривні це 1,4 мільйона. Чому їх доведеться повернути?

— На найближчі п’ять років Барська громада може забути про грантові кошти від європейців, — каже колишній перший заступник голови Вінницької облдержадміністрації Андрій Гижко. — У мої обов’язки входила робота з проектами. Не з чиїхось слів знаю: тих, хто не дотримується умов договору, заносять до списку неблагонадійних. Надалі з такими не скоро відновлюють співпрацю. Це велика репутаційна втрата для громади.

Переможців  вибирали з-поміж семиста претендентів

Барська громада виграла грант у рамках проекту Євросоюзу «Мери — за економічне зростання». Свій проект назвали «Яблуневий шлях». Депутати підтримали задум щонайменше на двох сесіях. Не було зауважень і під час презентації. Аж коли надійшли перші кошти, думка окремих обранців раптом змінилася. На черговій сесії міськради на початку вересня, коли мали приймати рішення про подальшу реалізацію проекту, з 26 депутатів міськради прийшли 17, «за» голосували 11, проти — шестеро. Щоб рішення стало чинним, потрібно було 14 голосів. Не вистачило лише трьох голосів.

Міський голова Артур Цицюрський взявся рятувати ситуацію незвичним способом. Він оформив відпустку й оголосив голодовку. Акцію проводив у центрі міста. Сподівався зібрати підписи членів громади, які підтримають задуману справу. Мав надію, що депутати візьмуть до уваги думку людей і змінять свою позицію у ставленні до проекту.

— Не так просто було отримати грант від європейців, — згадує Артур Цицюрський. — Ми пройшли жорсткий відбір. На першому етапі було 700 претендентів. З них відібрали 50, а до фінальної частини дійшли тільки 20 проектів. Тобто охочих отримати кошти було немало. Їх надали нам. Перший транш — приблизно 1,4 мільйона гривень. Тепер маємо повернути. Самі не скористалися грішми і комусь не дали такої можливості. А скільки часу і зусиль було витрачено на написання проекту, підготовку документів...

Шість діб голодовки, зібрані за цей час понад 500 підписів мешканців громади на підтримку проекту «Яблуневий шлях» не вплинули на ту частину депутатів, які виступають проти. Вони не змінили свого рішення і не підтримали проект.

Краще б тротуари відремонтували

— Не вважаю доцільним проект «Яблуневий шлях», бо він неперспективний, — зазначила тоді депутат керівник фінансового відділу райдержадміністрації Ірина Гуменюк. — Для жителів громади важливіше за ці кошти зробити дороги чи тротуари.

Співрозмовниця мала на увазі кошти, які міськрада зобов’язалася витратити на співфінансування проекту. Згідно з договором, доля громади становить 23 відсотка від названої суми — 147 тисяч євро.

Свої аргументи «проти» пояснив також депутат Аркадій Медвецький. За його словами, яблуневий кластер ляже тягарем на бюджет міста.

— Доведеться фінансувати працівників, утримувати офіс, робітників, які доглядатимуть сад, але віддачі від того не буде, — зазначив депутат.

Переконати шістьох обранців, котрі вперто залишаються на своїй позиції, не вдалося.

— Те, що відбувається — цинізм у ставленні до людей, до мешканців нашої громади, — мовив спересердя один із депутатів, який підтримував проект з самого початку підготовки і подання документів на отримання гранту.

За словами керівника проекту Вікторії Микитюк, кластер — це не тільки яблука. «Яблуневий шлях» — це бренд, під яким можна було б розвивати різноманітні дотичні сфери.

Міський голова переконаний у тому, що свою долю, вкладену у проект, громада могла б повернути. Це простіше, ніж повернути втрачену репутацію надійного партнера й довіру європейців, які надали грант.

Після шести діб голодовки, з трохи зблідлим обличчям, Артур Цицюрський повернувся на робоче місце. Незважаючи на це, стверджував, що фізично почувається добре.

Позицію шістьох депутатів називає саботажем.

— Треба далі працювати, — каже міський голова. — Дехто з депутатів говорив про будівництво тротуарів. Запитати б їх, чому вони не будуються? Який стосунок до цього має проект? А гроші з рахунку доведеться повернути...

Гроші передадуть сусідам

Крім Барської міськради, до проекту залучена Северинівська ОТГ сусіднього Жмеринського району та одна із структур обласного центру.

— Кінцевим отримувачем грошей є Северинівська ОТГ, — уточнює Андрій Гижко. — Тому названу суму Бар поверне у Северинівську громаду. На мою думку, така ситуація не позначиться на подальшому фінансуванні проекту. Северинівка отримає всі передбачені гроші. За умови дотримання всіх умов договору.

Тим часом на сайті Северинівської громади повідомляється про придбання спеціальної ванни. Її встановили у місцевій лікарні відновного лікування. Заплатили 200 тис. грн у рамках проекту «Яблуневий шлях».

Придбання використовуватимуть для оздоровлення пацієнтів, а також туристів, які приїжджають у громаду.

— Розвиватимемо медичний туризм, — каже представник місцевої громадської організації. — У ванну додаватимуть яблучний сік. Його цілющі властивості дослідили в науково-дослідних закладах. Відчуваємо, що така родзинка цікава для людей. На черзі — придбання обладнання для виготовлення фрешу і кисневих коктейлів з додаванням яблучних соків.

Довідково

Ідея проекту «Яблуневий шлях» з’явилася після проведення Фестивалю яблук. Бар, а також сусідні райони, здавна славляться садами. Саме яблуками планували приваблювати гостей до історичного міста.

Йшлося про створення яблуневого кластера. Один з пунктів — вирощування старих сортів яблук, про які дотепер говорять люди, але їх майже не залишилося. Мали створити також розсадник. Під офіс кластеру визначили пам’ятку архітектури у центрі міста. На ремонт будівлі планували витратити частину грантових коштів. Родзинкою бачився дегустаційний зал свіжоприготовлених соків з різних сортів яблук.

Фото з сайту CityБар.