На знімку (зліва направо): виконавчий директор «ТІ Україна» Андрій Боровик, голова Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Верховної Ради України Дмитро Наталуха, радник Президента України Олег Устенко, президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, представник Економічної експертної платформи Олег Гетьман.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Який має бути діалог між владою та бізнесом, а також першочергові законодавчі ініціативи для нової Верховної Ради в питаннях економічної політики обговорили учасники форуму «Порядок денний нового парламенту: діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади», який відбувся з ініціативи Національної бізнескоаліції, Української ради бізнесу та інших бізнесових структур за участю народних депутатів України від політичної партії «Слуга народу».
Представники бізнес-спільноти під час форуму презентували ТОП-10 пріоритетів для бізнесу. Це ухвалення нових Податкового та Митного кодексів, законів про податок на виведений капітал, зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці, збереження спрощеної системи оподаткування, реформа контролюючих органів та інституційна реформа судової системи, запровадження безпаперових технологій, зміни трудового законодавства, демонополізація ринків тепло- та енергопостачання, детінізація ринку аграрної продукції і оренди землі, контроль ланцюжка постачання ризикових категорій товарів, стимулювання покупця отримувати фіскальний чек тощо. Від парламенту очікують швидкого вдосконалення законодавства, проте щоб закони приймалися після публічного обговорення та з урахуванням слушних пропозицій та зауважень.
«Держава повинна перестати бути стресом для її громадян, а має стати партнером, — наголосив голова Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха. — Психічно здорова людина не може витримати те, що комунікація з будь-яким державним органом перетворюється на стрес, — зауважив парламентарій. — Звідси і збільшення еміграції. Щоб держава стала партнером для своїх громадян — це має стати завданням нового парламенту». Голова комітету розповів представникам бізнес-спільноти, що хоча нові парламент і уряд працюють лише менш як місяць, відбулися зустрічі, консультації, круглі столи з представниками бізнес-спільноти на різні теми. За словами Д. Наталухи, великі сподівання на судову реформу, що вона запрацює шаленими темпами, особливо після скасування депутатської недоторканності. «Має бути новий доступ бізнесу до влади. Бізнес має отримати доступ до нових ринків капіталу, — вважає голова комітету. — Десять пріоритетів — так, це потрібно робити, але питання у ризиках і наслідках. Потрібно знайти оптимальну модель і механізми».
Дмитро Наталуха нагадав, що Верховна Рада уже прийняла законопроект № 1068 про стандартизацію, що дасть змогу торгувати з країнами ЄС, не будучи членами ЄС, потрібно ухвалити закони про перезапуск експертно-кредитного агентства, мікрокредитування, нові ринки капіталу, про концесію, про оренду державного комунального майна, скасувати перелік об’єктів, які не підлягають приватизації. Однак у парламенті було про-валено законопроект № 1075, який передбачав скасування багатьох законодавчих актів ще з радянських часів, зокрема Трудового кодексу, законопроект № 1079 про скасування пайового внеску. Наразі триває пошук компромісів щодо цих законопроектів.
Навесні стартує мала податкова реформа — заявив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, вона передбачатиме, зокрема, реформування податку на доходи фізичних осіб, податкову амністію капіталу, нульове декларування — добровільний захід, спрямований на виведення тіньових доходів громадян, розширення обсягу податкової знижки, а приблизно через два роки має розпочатися посімейне декларування доходів домогосподарств. Д. Гетманцев вважає, що запровадження податку на виведений капітал потребує широкого обговорення з бізнес-спільнотою та МВФ. Ще одним важливим елементом податкової реформи, за словами голови комітету, має стати уніфікація законодавства в частині сплати ПДВ, спрощення адміністрування податків відповідно до директив ЄС, зокрема оподаткування нерухомості, землі. «До нового року плануємо сконцентруватися над роботою з адміністрування податків, привести до певного ладу, запровадивши адміністративні процедури на користь платників податків, передбачивши відповідальність лише за ухилення від сплати податків, а й зробивши державу відповідальною за нарахування податків — держава платитиме штрафи за ненарахування податків», — сказав Данило Гетманцев. Окрім того, за його словами, парламент працює над удосконаленням законодавства щодо митниці, новими редакціями законів про ринок фінансових послуг, про страхування, лізінг — це завдання до липня наступного року.
Активно триває опрацювання нової редакції Трудового кодексу, — розповіла у коментарі «Голосу України» голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова. «А це означає, що там буде система зайнятості, яка може надати можливість зростати на 1—1,5 відсотка ВВП, в залежності від того, чи зможемо надати роботодавцю право чи ні відкривати та закривати робочі місця. Наразі спільно з Міністерством економічного розвитку готуємо концепт, що будемо робити. А основний напрям — здешевлення і спрощення відкриття та закриття робочого місця. Це стимулюватиме роботодавців відкривати більш потужно і не ризиково нові робочі місця. Президент оголосив про відкриття мільйона робочих місць упродовж наступних п’яти років, і це маємо забезпечити у тому числі і через Трудовий кодекс. Друга частина — потреба зменшувати навантаження при розподілі податків через ВВП, зокрема, в разі якщо частка витрат на соціальні послуги буде більш ефективна. Минулого тижня парламент ухвалив у першому читанні законопроект про верифікацію соціальних виплат, метою якого є змінити надання соціальної допомоги за статусом, що сьогодні маємо як частину радянського минулого, на надання адресної конкретної допомоги людям, здоров’ю яких завдано шкоди. І перекладати відповідальність за відшкодування передусім на винну особу».
Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал — це +1,5 відсотка ВВП, — вважає президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе. «Головне завдання влади — щоб українці не виїжджали за кордон, а створювали блага для своєї країни, — зауважив він. — Добре, що серед 650 законопроектів — про створення Бюро фінансових розслідувань. Але бізнес просить не приймати дуже швидко цей законопроект, бо до нього є багато запитань і зауважень, їх подано до профільного комітету. Бізнес сподівається, що буде створено один контролюючий орган замість багатьох».
«Ми підтримуємо всі законодавчі ініціативи, які приберуть людський фактор із будь-яких перевірок», — додав перший віце-президент ПАТ «Концерн Галнафтогаз» з фінансових та інвестиційних питань Василь Даниляк. За його словами, ринок офіційних продаж на ринку пального упав за останні п’ять років на 40—45 відсотків, однак це сталося через те, що діє багато тіньових заправок, працюючи без касових апаратів, не сплачуючи податок на землю, де нелегально працюють люди.
Представники бізнесу в своїх виступах наголошували на потребі нової дієвої моделі спілкування між владою і бізнесом. Голова правління корпоративної Асоціації професіоналів корпоративної безпеки України Сергій Погребний запропонував Президентові затвердити своїм указом Доктрину економічної безпеки держави, що існує в багатьох державах світу, яка б визначила зовнішні та внутрішні загрози.
Радник Президента України Олег Устенко висловив думку, що складність ситуації полягає в тому, що влада не може повісити на себе жоден додатковий ризик. «Тому бюджет подано такий консервативний, — зауважив він. — Пропозиції бізнесу — правильні і добрі, але це ризики. Податок на виведений капітал — це додатковий ризик, можуть опинитися під загрозою надходження до бюджету, виконання боргових зобов’язань, ризик фінансового сектору. Коли вікно можливостей відкрито на короткий час, треба встигнути багато зробити. А рівень успішності реформ визначатимуть зменшення кількості людей, які виїжджатимуть за кордон у пошуках кращого життя, і збільшення числа тих, хто повертатиметься із заробітків в Україну».
