Нещодавно до району проведення операції Об’єднаних сил прибула велика партія іноземної гуманітарної допомоги у вигляді медичного обладнання та майна. Усе це — завдяки гуманітарній ініціативі «Допомога Схід». Ініціатором започаткування цього проекту став генерал-лейтенант Сергій Наєв, який протягом року виконував обов’язки командувача Об’єднаних сил, а після закінчення своєї місії був призначений на посаду заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України. В інтерв’ю «Голосу України» він розповів про результати проекту «Допомога Схід» та пріоритетні завдання українського війська на Донбасі.

— Розкажіть, чому виникла необхідність проекту «Допомога Схід»?

— Річ у тім, що операція Об’єднаних сил, яка прийшла на зміну Антитерористичній операції, має значно ширший спектр завдань. Це не лише стримування агресії Російської Федерації, а ще й забезпечення умов відновлення інфраструктури населених пунктів, сприяння культурному відродженню регіону та реалізація ефективних стратегічних комунікацій в районі проведення операції.

Не треба забувати, що проти України ведеться гібридна війна, де є видимий збройний фронт і менш помітний, але не менш важливий. Цей другий фронт має інформаційну, економічну, політичну, культурологічну та інші складові. І якщо ми хочемо досягти миру, кожній з них повинні забезпечувати ефективну протидію. Тому, зміцнюючи позиції Об’єднаних сил, створюючи зони безпеки в районі проведення операції, ми не забували й про решту завдань. Так, серед іншого, народився проект «Допомога Схід» — багатопрофільна та різнопланова програма цілеспрямованих дій щодо допомоги мирним мешканцям Донецької та Луганської областей. Проект об’єднав військові підрозділи, військово-цивільні адміністрації, гуманітарні, транспортні та благодійні організації.

— Цей проект став найбільш успішним?

— Не лише він. Уже зараз можу сказати, що алгоритми роботи за усіма зазначеними вище напрямами, розроблені штабом ОС, за досить короткий час дали можливість значно підвищити рівень довіри місцевих мешканців Донецької та Луганської областей і до військових, як державної інституції, і до держави в цілому. А це, погодьтеся, досить важливо.

— Які результати вже маємо, якщо говорити мовою цифр?

— Почнемо з мінної безпеки. Від початку збройної агресії Російської Федерації проти України групами розмінування в районі проведення АТО/ООС очищено майже 4074 га території, 1357 км шляхів, виявлені та знешкоджені 254 790 одиниць вибухонебезпечних предметів. Крім цього, розмінування ще 378 га проведено силами міжнародних неурядових організацій: HALO Trust, Данська група з розмінування, Швейцарський фонд протимінної діяльності. Зазначена робота проводиться безперервно.

Ще одна важлива складова — доставка гуманітарних вантажів. З 2014 року для цивільного населення прифронтових районів Донеччини та Луганщини їх було доставлено понад 5 тисяч тонн. Днями до 17 лікувальних закладів, що розташовані на лінії зіткнення або наближені до неї, передано майже 15 тонн гуманітарної допомоги медичного призначення на суму майже 5 мільйонів гривень. Крім того, у рамках проекту «Допомога Схід», лише від початку 2019 року до військових та цивільних медичних закладів Донецької та Луганської областей було доставлено гуманітарного медичного вантажу на суму понад 2,1 мільйона гривень. За весь період проведення ООС, станом на початок вересня, групами цивільно-військового співробітництва забезпечено надання гуманітарної допомоги загальною кількістю 132 тонни.

Водночас потрібно розуміти, що гуманітарна робота підрозділів ЗСУ — це не лише доставка харчових продуктів, води, медикаментів, матеріалів для опалення, будівельних матеріалів тощо. Військові також гарантують безпеку та координують роботу з відновлення електромереж, газогонів та систем водопостачання у постраждалих районах. Так, станом на цей час, підрозділами ЦВС скоординовано відновлення мереж енергопостачання та її окремих об’єктів — у 21 населеному пункті, мереж водопостачання — у 4 населених пунктах. Ну і звичайно ж, допомагаємо у відновленні житла місцевим мешканцям, завдяки чому сотні жителів Донеччини та Луганщини повернулися до своїх домівок. Допомогти перемогти біду навіть одній родині — це важливий крок до перемоги всієї України. Є статистика і щодо відновлення житлових будинків та дорожньої інфраструктури, мереж постачання, об’єктів соціальної інфраструктури. Але щоб розповісти про всі обсяги виконаної роботи, необхідно записувати окреме інтерв’ю, присвячене цій діяльності.

Чимало раніше започаткованих ініціатив та проектів отримали підтримку нового начальника Генерального штабу ЗСУ генерал-лейтенанта Руслана Хомчака і успішно нині функціонують.

— До війни у ЗС України не було підрозділів Цивільно-військового співробітництва. Наскільки виправдало себе створення цієї структури?

— З початком проведення Антитерористичної операції на сході України виникла необхідність у наданні допомоги цивільному населенню у вирішенні проблемних питань життєдіяльності. Тому вже у травні 2014 року рішенням міністра оборони України було започатковано Цивільно-військове співробітництво Збройних Сил України.

На початку створення цей проект розглядався як пілотний, та вже у перші місяці діяльності він став надзвичайно ефективним та результативним сегментом відносин між суспільством і Збройними Силами. У 2015 році розпочалося впровадження системи цивільно-військового співробітництва не лише у районах проведення антитерористичної операції, а й у межах загальної структури Збройних Сил України.

— Це була ідея, народжена з нуля, чи використовувався якийсь досвід?

— Звичайно, був взятий до уваги і досвід провідних армій світу, і власний, отриманий Збройними Силами під час участі в миротворчих операціях. Завдяки цьому новостворена структура увібрала в себе найефективніші напрацювання щодо допомоги цивільному населенню, яке мешкає в районі ведення бойових дій. І вже з перших кроків у вирішенні завдань соціально-гуманітарного характеру ми почали відпрацьовувати власну національну модель цивільно-військового співробітництва, яка стала унікальною.

— У чому полягає унікальність?

— Насамперед — в успішному поєднанні сил влади, громади, військових та благодійників. Нам вдалося створити систему, в якій відбувається взаємне підсилення однієї компоненти іншою. У межах сфер відповідальності груп ЦВС безперервно проводиться комплекс аналітичних і практичних дій з метою максимально швидкого вивчення та розв’язання нагальних проблем місцевого населення. В цій роботі немає жорстко структурованих і формалізованих підходів, це гнучкий постійно діючий процес, націлений на закріплення успіху операції Об’єднаних сил.

— Якщо говорити про міжнародну підтримку гуманітарних проектів у районі ООС, кого ви можете назвати основними гравцями?

— Не хотів би когось виділяти окремо. До гуманітарної діяльності Збройних Сил України долучилися десятки вітчизняних та міжнародних благодійних організацій, місцеві органи самоврядування, волонтери, представники великого та малого бізнесу з усіх куточків нашої країни. Реалізовувати гуманітарні проекти допомагають Сполучені Штати Америки, Канада, Польща, Німеччина, Франція, Велика Британія, країни Прибалтики та інші держави. Все це свідчить про те, що ми не залишаємося наодинці з нашими труднощами і маємо підтримку усієї світової спільноти у вирішенні проблемних питань українських громадян, які опинилися в скрутному становищі.

— З початку бойових дій на сході ви стали одним з керівників, якому журналісти, які працювали в районі АТО/ООС, висловлювали вдячність за розуміння важливості їхньої роботи. У чому секрет?

— Насамперед я теж вдячний журналістам за їхню об’єктивність, оперативність та, не побоюся цього слова, самовідданість і мужність, виявлені протягом усіх років проведення АТО/ООС.

А якогось секрету, про який ви запитуєте, насправді немає. Налагодження ефективної роботи з мешканцями району бойових дій і всієї країни шляхом вчасного і зрозумілого донесення інформації — дуже важливий аспект. Ми захищаємо власну країну та її територіальну цілісність. У цій війні нам немає чого приховувати. Звичайно, є моменти суто військові, які не можуть розголошуватися задля безпеки операції та нашого ж успіху. А в решті питань ми маємо бути відкритими та щирими у намірах та діях. У сучасних війнах стріляють не лише гармати, а й інформація. Тому організація дієвої взаємодії із засобами масової інформації також стала одним з наших пріоритетів. Важливу роль у цьому також зіграли прес-офіцери і вся вертикаль зв’язків з громадськістю Збройних Сил.

Запитання, що виникають у представників ЗМІ, — це квінтесенція того запиту, який існує в суспільстві. Задовольнити його, означає зняти напруженість, відкрити очі, роз’яснити суть і мету процесів, що відбуваються в районі проведення операції Об’єднаних сил. А ще заспокоїти, додати віри та впевненості у надійному захисті Збройними Силами.

А відгуки журналістів — це один з показників того, що нам вдалося налагодити необхідну комунікацію: слухати і чути, діяти на випередження, оперативно реагувати на інформаційні виклики.

— Чи будете ви продовжувати власні напрацювання в ООС на нинішній посаді заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України?

— Коло моїх нинішніх обов’язків відрізняється від обов’язків командувача ОС. Серед них — нарощування потужності сержантського корпусу, координація роботи цивільно-військового співробітництва, реалізація стратегічних комунікацій через зв’язки з громадськістю, перехід на стандарти НАТО у визначених сферах діяльності, здійснення внутрішньої комунікації у війську, зміцнення стійкості військовослужбовців до ворожого інформаційно-психологічного впливу, підвищення медіаграмотності. Роботи багато, але уся вона буде спрямована на посилення спроможностей, збільшення довіри та, загалом, на становлення Збройних Сил України як міцного фундаменту державності, навколо якого консолідуватиметься суспільство.