Народний депутат України, голова міжфракційного депутатського об’єднання «BlockchainUkraine» Олексій Жмеренецький, глава групи радників «BlockchainUkraine» Костянтин Ярмоленко.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Законодавче врегулювання блокчейн-галузі, цифрових активів та криптовалют, впровадження блокчейн-технологій у різних сферах життя обговорили учасники круглого столу, що відбувся у Верховній Раді за ініціативою міжфракційного депутатського об’єднання «BlockchainUkraine». У дискусії взяли участь народні депутати України, провідні експерти ІТ-бізнесу, представники юридичних та консалтингових компаній. І хоча для багатьох людей такі поняття, як блокчейн та криптовалюта є малозрозумілими чи навіть сюрреалістичними, потенціал впровадження таких інновацій дуже великий. І є одним із елементів «держави у смартфоні».

Криптосфера та цифрові активи потребують в Україні якнайшвидшого законодавчого врегулювання. Адже нині у чинному вітчизняному законодавстві взагалі немає таких термінів, зазначив організатор заходу — народний депутат України Олексій Жмеренецький (фракція політичної партії «Слуга народу»), член антикорупційного комітету Верховної Ради.

У минулій каденції парламенту мало депутатів взагалі розуміли, що таке блокчейн, криптовалюта. У парламенті попереднього скликання лише двоє депутатів — Олексій Мушак та Юрій Дерев’янко — внесли альтернативні законопроекти на цю тему, присвячені податковому врегулюванню криптогалузі, зокрема, обігу криптовалют. Хоча тема блокчейну — значно ширша. Тоді щодо законопроектів не змогли знайти компромісу, зокрема і серед ІТ-спільноти, і жоден не було прийнято. До нового парламенту обрано багато молодих депутатів із ІТ-бізнесу, і вже в перші тижні роботи створено міжфракційне депутатське об’єднання з 50 парламентаріїв, які розуміються на новітніх технологіях.

«Сфери застосування технології блокчейн — державні реєстри, щоб убезпечити їх від фальсифікації даних, детінізація активів без бюрократичних процедур, запобігання відмиванню коштів і, власне, криптовалюти — їх виробництво, обіг, — зауважив О. Жмеренецький. — Братися одразу за запровадження блокчейн-кодексу — нереалістичне завдання, потрібно рухатися поетапно, визначити, які законопроекти можна вже зараз вносити до парламенту у галузі блокчейн». Парламентарій закликав колег по парламенту узгодити законодавчі пропозиції, щоб внести один «політично здійсненний» законопроект, щоб його сприймало суспільство. «Алгоритм має бути розрахований на роботу в існуючій системі влади без радикальної трансформації», — зауважив депутат.

За словами представників ІТ-спільноти, гравці ринку криптовалют (біткоїн, токін тощо), котрі нині діють «сіро» чи «чорно», хочуть виходити на «світло», працювати «біло», сплачуючи податки. Проте очікують від влади на перехідний період для виведення з «тіні» пільгового оподаткування. Це питання — законодавче врегулювання ринку криптовалют — постійно порушують й іноземні інвестори, котрі виявляють чималий інтерес до України.

Експерт Ігор Самоходський розповів про проведений аналіз сфери віртуальних активів. Створено так звану зелену книгу — документ на майже 30 сторінках, який передано Кабінету Міністрів. «Україна має зобов’язання перед ЄС — це фінансовий моніторинг у сфері криптовалют для протидії відмиванню коштів, фінансуванню тероризму, — зазначив І. Самоходський. — За останніми рекомендаціями FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей. — Авт.), до червня 2020 року Україна має це реалізувати. Ключові питання — як юридично кваліфікувати операції з криптовалютою і яке податкове регулювання». Експерти пропонують запровадити у Податковому кодексі податок 5% із суми продажу криптоактивів + військовий збір.

«Це великий поштовх до розвитку економіки України, бо ми відкриваємося перед західними інвесторами, а їхні активи, перетворюючись у цифру, стають захищеними», — додав експерт Інституту майбутнього Антон Семенов.

Коментар

Олександр Федієнко, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації (фракція політичної партії «Слуга народу»):

— Блокчейн — це механізм публічного захисту інформації. І всі, хто перебуває всередині блокчейну, є умовно власниками та розпорядниками цієї інформації. Якщо, наприклад, про мене десь зміниться якась інформація, про це дізнаються всі, і я в тому числі, це можна відстежити, і неможливо підробити інформацію. І такий механізм зможе зруйнувати те, що відбувається зараз, коли «чорні» нотаріуси, колектори, рейдери за гроші щось змінюють у реєстрах, потім починаються судові справи, але доки людина відбиває у судах свою власність, квартиру відібрали, перепродають. Тому потрібно спочатку все це зруйнувати, щоб колектори чи рейдери були знищені як архаїстичний механізм, який руйнує наше суспільство. І запровадити механізм блокчейну, за якого буде чітко зрозуміло, що відбувається з електронною інформацією в електронних реєстрах. Блокчейн — це, простіше кажучи, мережа розгалужених реєстрів, які поєднані в одній системі. Такий механізм уже існує, приміром у Прибалтиці, де громадянину надходить повідомлення, що ним чи його даними хтось цікавився, що хтось хотів змінити щодо нього якусь інформацію. Для захисту інформації з державних реєстрів потрібно побудувати національний майданчик. Але поки що нам над цим треба дуже багато працювати. Нині ця сфера законодавчо ще не врегульована, і потрібно розробляти закони.