Бюджет… приїхав

Обсяги грудневого продажу автомобілів чи не найгірші за чотири останні роки. По суті, українці відверто проігнорували новорічні знижки, бо зазвичай, завдяки розпродажам і закупівлям з держбюджету, дилери нарощують виторги о цій порі, як кажуть експерти, на 15—20 відсотків.

Минулий рік став провальним для вітчизняного авторинку. Попит на іномарки, а втім, і на решту нових легковиків, зім’яли квітневі ставки спецмита на імпорт ( 6,46 відсотка — для автомобілів з двигунами на 1—1,5 тис. куб. см і 12,95 відсотка — для автомобілів із двигунами від 1,5—2,2 тисячі куб. см). Дилери відповіли підвищенням цін на іномарки на 7—8 відсотків, на автомобілі преміум-класу — й того більше, а також скороченням обсягів закупівель.

Спецмита породили сплеск попиту на вживані іномарки і дизпаливо. І, закономірно, квітневе нововведення спричинило переділ ринку. Як інструмент захисту вітчизняного виробника від нашестя іноземного транспорту вони надали йому, як на мене, ведмежу послугу. Адже галузь потребувала іншого — доступних кредитних ресурсів на розвиток, стимулювання виробництва, платоспроможного споживача, партнерських відносин з провідними автокомпаніями світу, бо саме від цього залежить, як швидко зростатиме конкурентоспроможність вітчизняного автопрому. Розрахунок на те, що спецмито спонукає відомі бренди вкладати в нього інвестиції, виявився хибним, покращення продажів вітчизняних авто — невідчутним. Тимчасово лідерство перехопив ЗАЗ, частка якого в структурі продажів за 11 місяців становила близько 11—12 відсотків. Однак, за підсумками року, продажі ЗАЗу таки поступилися продажам Hyndaі російського складання, це за того, що останні скоротилися на 21,3 відсотка — до 18 тисяч одиниць (дані «Укравтопрому»).

Підсумую. Мотивацією запровадження спецмита могло бути передусім покращення зовнішньоторговельного балансу країни, а не стану справ у автомобілебудуванні. Як наслідок, якщо 2012-го всі його сегменти показали відверто слабкий результат — випустили близько 70 тисяч автівок, то минулого року результат виявився геть-зовсім провальний — близько 50 тисяч.

Запровадження з вересня утилізаційного збору на тлі загальної економічної рецесії і цілком слушних претензій до України з боку її головних торговельних партнерів (Росії та Євросоюзу) тільки зміцнило думку про справжню мотивацію рішення. Утилізаційні потужності, створені вітчизняними автовиробниками (ЗАЗом, КрАЗом, «Богдан-Моторс», Чернігівським та Бориспільським автозаводами тощо) для того, щоб уникнути сплати екологічного податку, простоюють. Встановлений на «паузу» процес євроінтеграції по суті відклав на невизначений час залучення інвестицій у галузь. Імпортери жваво обговорюють можливість «заднього ходу» — зняття спеціальних мит достроково, бо очевидно, те само могли обговорювати на фініші року урядовці у форматі україно-російської міждержавної комісії з економічної співпраці. Однак не факт, що йшлося про загальносвітові правила торгівлі, тоді як на порядку денному стояли двосторонні. Збільшення продажів локальних російських чи то українських брендів не вирішує головних проблем нашого автопрому — низької інвестиційної привабливості, недолугого протекціонізму, відсутності стимулів виробництва, технологічної відсталості від європейських автопромів. Це позбавляє споживачів доступних і сучасних автомобілів власного виробництва. Недарма вони віддають перевагу європейським брендам.

Цього тижня уряд схвалив Концепцію розвитку автомобілебудування до 2020 року. Поки що превалюють амбіційні очікування: до 2020 року створити 175,8 тисячі додаткових робочих місць, довести питому вагу вітчизняних автомобілів до 70 відсотків — із нинішніх 20. За це варто боротися, бо виробництво автомобілів дає високу ступінь доданої продукції, формує попит на товари та послуги суміжних галузей промисловості, є свого роду візитною карткою кожної країни.

Окрім того, власників автотранспортних засобів від початку 2014-го ще цікавило, як працюватиме закон про обов’язкове додавання у бензин п’яти відсотків і більше біоетанолу, який набрав чинності з 1 січня. Як показав тиждень, поки що — ніяк. У бензинах, які реалізували АЗС, біоетанолом не пахло. Мережі просто проігнорували час «ікс». За словами директора консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, трейдери побоюються, що розбавлений зневодненим спиртом бензин стане приводом для претензій і штрафів з боку Держінспекції, адже він не відповідатиме вимогам чинного держстандарту.

З’ясовується,  що Міненерговугілля вже підготувало законопроект, який узгоджує мікс з європейським досвідом, але його ще не затвердили. Як тут не згадати про те, що до підписання асоціації з ЄС не встигли з написанням дорожньої карти! І довелося дати задній хід. Зрештою, уряд нас уже привчив до того, що будь-яке відтермінування нововведень б’є по нашій кишені. Як на мене літр біоетанольного бензину потягне на 2—3 гривні більше, ніж літр звичайного. У Міненерговугілля і не заперечують, що спирто-бензинову суміш можна одержати лише в ході виробничого процесу, а відтак її слід вважати новим готовим продуктом, з якого справлятимуть акцизний збір.

Міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький, зрештою, поінформував, що уряд готовий відтермінувати вимогу до нафтотрейдерів щодо продажу бензинів з біоетанолом до липня цього року. Нагадаю, виробництво біоетанолу уряд розцінює як пріоритетну галузь для розвитку і залучення інвестицій.

Нарешті про головну подію тижня — схвалення у цілому Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік», який вже підписав глава держави Віктор Янукович. За базовий орієнтир прийнято номінальний розмір ВВП у 1,65 трильйона гривень (за словами народного депутата Владислава Лук’янова, зменшили приблизно на 50 мільярдів гривень). Передбачається, що за споживчої інфляції у 4,3 відсотка доходи держбюджету сягнуть 392,6 мільярда гривень; дефіцит (перевищення видатків над доходами) — понад 

4 відсотки від ВВП.

Урядовці уникають характеризувати бюджет, бо якщо його витратна частина на 90 відсотків стосується споживання, то про розвиток нічого й розводитися. На соціальний він не тягне через помірний приріст заробітних плат і пенсій ( на 80—100 гривень). Назвати його збалансованим не дають прихований дефіцит, падаючі ціни на продовольство у світі, мінливі ціни на газ, завищені очікування надходжень від ПДВ, дефіцитність НАК «Нафтогаз України» тощо... Але нинішній баланс цілком заслуговує на звання «вантажного» з огляду на численні пропозиції депутатів розширити його видаткову частину. Уряд також наполіг на тому, щоб законодавці збільшили рівень граничного державного боргу з 580 мільярдів гривень до 584,5 мільярда гривень, а також додали кілька мільярдів на видатки окремих центральних органів виконавчої влади та правосуддя. Асоціація міст України порахувала, що частка вилучень з місцевих бюджетів на користь центрального зросте на 69 відсотків. Інакше кажучи, доходи місцевих бюджетів розвантажать, а доходи центрального — завантажать, як відбувалося і торік. Загалом економіка упродовж року відчуватиме істотне боргове навантаження.

Проблеми самі по собі не зникають — нинішній бюджет відповідатиме за борги минулого і навіть позаминулого. Проблеми видозмінюються. Це вкотре нагадав курс гривні проти долара США, який цього тижня знижувався на банківському ринку — до 8,37 за долар США, інакше кажучи, на рівень осені 2009-го. Почасти — це наслідок відкладеного попиту, сформованого під ялинкою, але головно — це наслідок відкладених проблем.