Сучасний спосіб життя з високим рівнем передусім психологічних навантажень визначає нове ставлення до поняття стресу. Якщо раніше під стресом розумілася гостра емоційна реакція на травматизуючий фактор, то тепер стрес став сприйматись як хронічний і постійно діючий фактор (реформи в країні, воєнні події на сході України, вибори, великий інформаційний потік, вплив соціальних мереж). Безумовно, за такого високого рівня стресових навантажень людському організму і передусім психіці доводиться розплачуватися підвищеним зносом та низкою хворобливих станів і декомпенсацій наявних соматичних розладів. На жаль, людині властиво констатувати отримані «удари долі», тоді як постійно діючий фон виснаження та знос значною мірою недооцінюються. Насправді постійне фонове витрачання ресурсів психічної сфери становить набагато більшу небезпеку, ніж одна чи дві гострі психотравмуючі ситуації.

Щоденне та прогресуюче виснаження психічних ресурсів готує підґрунтя для розвитку низки хворобливих процесів та декомпенсації гомеостазу організму. Багатьом сьогодні відоме поняття неврозу, депресії та психосоматичних розладів, та вони стають дедалі розповсюдженішими в Україні. Більшість людей на побутовому рівні достатньо орієнтовані в цій проблемі, дехто відчув на собі, дехто самостійно приймає «ліки» у вигляді алкоголю чи розрекламованих на телебаченні заспокійливих і снодійних засобів. Однак початкові прояви психосоматичних розладів та депресій найчастіше не беруться до уваги постраждалими та їх оточенням і навіть не завжди відрізняються лікарями соматичного профілю, що призводить до призначення додаткових обстежень і відповідного лікування. Пацієнт витрачає багато часу на візити до різних лікарів, часто змінює спеціалістів, проходить нові обстеження, а результатів нема, стан погіршується, і людина нарешті відчуває зниження працездатності, втрачає соціальні позиції та обмежує їхні обсяги.

Психосоматичні розлади та депресії — розповсюджені захворювання, кількість яких, за даними ВООЗ, щорічно зростає у всьому світі, особливо в цивілізованих країнах, де наявні усі фактори психотравматизації. Протягом життя 10—15 відсотків населення планети страждають на пов’язані зі стресом захворювання. Вони виникають внаслідок порушення обміну, продукування нейромедіаторів. Причини виникнення депресій та психосоматичних розладів у більшості випадків соціальні. Вони є відповіддю на шалений темп життя, численні психотравми, фізичні, емоційні, розумові перевантаження, ускладнення екологічної ситуації, побутові проблеми та загальну невизначеність і безнадію на майбутнє.

Ольга АВРАМЕНКО,  керівник центру.

Також ці розлади можуть виникати внаслідок перенесеного захворювання на тлі послаблення захисних сил організму, у жінок після пологів як ознака важчого психічного захворювання. Одразу вважаємо за необхідне наголосити, що депресія та психосоматичні розлади не є виявом лінощів, слабкості характеру та не мають бути причиною для відчуття провини.

У цій статті ми не вдаватимемося до глибокого наукового пояснення та масивного застосування медичної термінології, а лише намагаємося окреслити основні положення та вияви, на які слід звернути увагу кожному у своєму повсякденному житті.

Найпоширенішим симптомом депресії, на думку багатьох людей, є стійке зниження настрою. Однак на практиці стійке зниження настрою спостерігається вже при тривалому перебігу та подальшому розвитку дезадаптації. Для початкових етапів характерні підвищена втомлюваність і дратівливість, яка виникає через дрібниці або взагалі без причини. Доволі швидко формується відчуття постійного неспокою, що легко трансформується в тривожність, а надалі — в постійне відчуття страху та тривоги. При цьому людина не може знайти адекватного пояснення вказаним відчуттям, оскільки немає яскраво вираженого стресового фактору, але він був раніше. У подальшому в людини може виникати відчуття провини, безпорадності, наростаючої самотності, попри наявність соціального оточення, друзів і рідних.

Наростання відчуття песимізму призводить до зниження працездатності, концентрації уваги, ускладнення розумової діяльності. Постійне відчуття фізичного виснаження, неможливості повноцінно відпочити та відновити свої сили, розлади сну, які коливаються від складнощів засинання до постійних пробуджень вночі, з ранковим відчуттям втоми та відсутності свіжості і відпочинку після нічного сну невідворотно спричиняють декомпенсацію та поглиблення депресії і формування психосоматичних розладів.

Вказані порушення обумовлюють вияви цілої низки відхилень у функціонуванні організму та діяльності внутрішніх органів, що спричиняє зниження ваги тіла, порушення апетиту, інші розлади шлунково-кишкового тракту та коливання артеріального тиску. Характерним виявом також можна вважати появу метеозалежності. Постійними супутниками депресії та психосоматичних розладів є виснажливий, постійний головний біль чи розповсюджені болі в тілі, внутрішніх органах, відчуття тяжкості та болю в спині. Подальший розвиток захворювання невідворотно супроводжується загостренням наявних у людини хронічних захворювань, появою нових органів-«мішеней», які раніше не страждали. Зазвичай на цьому етапі пацієнт починає пошук допомоги, звертається до великої кількості спеціалістів, проходить численні обстеження.

Ярослав СТОВБУРГ, лікар.

Однак рано чи пізно потрапляє до психотерапевта, психіатра. Необхідне розуміння, що депресія та психосоматичні розлади не минають самі по собі, а потребують ретельного підходу з застосуванням широкого арсеналу лікувальних заходів та психотерапевтичних методик.

Навіть незначні депресивні та психосоматичні розлади знижують здатність організму до супротиву агресивним факторам середовища. Вони знижують імунітет, провокують розвиток і загострення інших хвороб.

Режим дня та активний відпочинок, безумовно, необхідні для подолання щоденних стресів, але, на жаль, цього зазвичай недостатньо. Несвоєчасно пролікована, запущена депресія та психосоматичні розлади становлять ризик виникнення думок про суїцид та навіть його реалізації. Необхідне розуміння, що вказані розлади є зворотними, питання полягає лише в своєчасності розпізнання та правильній тактиці лікування.

Широкий діапазон сучасних препаратів та психотерапевтичних методик дає змогу індивідуально підібрати тактику лікування, забезпечити його максимальну ефективність та безпеку. Хочеться зауважити, що найширша група препаратів, які застосовуються для такого лікування, — це антидепресанти. По суті, ця група препаратів є найбезпечнішою в застосуванні та не несе ризику залежності чи звикання (усупереч поширеній думці). Чутки про небезпеку антидепресантів сильно перебільшені та виникають через незнання принципів дії препаратів та невідповідності реаліям. Наявні багаторічні навички застосування антидепресантів у лікуванні депресій та психосоматичних розладів підтверджують дослідження сучасних європейських та американських вчених.

 

Людмила КУРІННА, лікар.

Єдина важлива порада: не займатися самолікуванням. Не звертайте увагу на можливий негативний досвід лікування знайомих чи оманливі судження в Інтернеті та соціальних мережах, а звертайтеся до фахових спеціалістів.

Вам завжди буде радий допомогти колектив висококваліфікованих фахівців Центру психотерапії та психосоматичних розладів КЛ «Феофанія».