У 2018 році медична реформа вступила в активну фазу. Заклади первинної медичної допомоги отримали новий юридичний статус — комунальних некомерційних підприємств (КНП).

Разом із фінансово-господарською автономією медичні заклади також отримали відповідальність за те, як розпоряджатимуться коштами і майном, тож зросла ймовірність корупційних ризиків у їхній роботі.

Проект «Підвищення прозорості роботи комунальних некомерційних підприємств первинної медичної допомоги Рівненщини», який реалізувала Громадська організація «Центр суспільних дій «СІВІТАС» у межах Програми «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження», покликаний допомогти цим закладам підвищити рівень прозорості та підзвітності. В рамках цього проекту експерти провели моніторинг 27 новостворених комунальних некомерційних підприємств первинної медичної допомоги Рівненської області. Обрані КНП ще в минулому році уклали договори з Національною службою здоров’я України, тож у них було достатньо часу, щоб звикнути працювати за новими правилами.

Зокрема, під час моніторингу експерти аналізували: звіти про надходження і використання благодійних внесків, публічні закупівлі, наявність конфлікту інтересів у керівників комунальних некомерційних підприємств первинної медичної допомоги Рівненщини. Загалом до методології «Антикорупційний термометр» входить 12 параметрів, а максимально КНП могли отримати 18 балів.

Щодо самого рейтингу КНП, то він умовно складається з трьох груп.

До першої увійшли п’ять КНП, які, на думку експертів, можна зарахувати до доброчесних. Перше місце посіли, хоча і не набравши максимальної кількості балів, КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Ювілейний» та КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Північний» (обидва Рівненської міської ради). Завадили отримати максимум балів порушення при проведенні публічних закупівель, хоча ці КНП погодилися їх усунути після звернень «Центру «СІВІТАС».

До другої, найбільшої групи КНП, які мають корупційні ризики, увійшло 15 закладів «первинки». Найбільше питань викликали: неоприлюднення інформації про надходження та використання благодійних внесків, інформації передбаченої ч. 8 ст.78 Господарського кодексу України, несвоєчасні та неповні відповіді на інформаційні запити.

Серед аутсайдерів з високими корупційними ризиками опинилося 7 КНП. Виявлені експертами порушення було оскаржено за належністю, а кожне КНП отримає висновки та рекомендації щодо підвищення рівня прозорості та підзвітності. Про результати дослідження наш Центр повідомить Національну службу здоров’я України. Методологія «Антикорупційний монітор» буде доступна для використання громадськими та пацієнтськими організаціями України.

Володимир ЗИЛЬ, голова Громадської організації «Центр суспільних дій «СІВІТАС» (м. Рівне).