Про це на засіданні профільного парламентського комітету повідомила міністр освіти і науки Ганна Новосад.
Уряд має розробити та внести до Верховної Ради законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу та закону про Держбюджет, передбачивши зарахування залишку коштів за бюджетною програмою «Фонд Президента України з підтримки освітніх та наукових програм для молоді» на кінець 2019 року до спеціального фонду державного бюджету та його збереження на рахунках для використання у 2020-му. Отож, досі не розподілений президентський мільярд перейде у державний кошторис на наступний рік. Крім того, на відповідну програму у бюджеті-2020 мають закласти ще 500 мільйонів гривень.
На засіданні Комітету з освіти, науки та інновацій обговорювали пропозиції щодо перегляду видатків на окремі бюджетні програми. Нагадаємо, що в проекті Держбюджету-2020 на наукову і науково-технічну діяльність було передбачено 10 101,7 млн грн, із яких за загальним фондом державного бюджету — 7 314,6 млн грн. Ця сума далека від передбачених Законом «Про наукову і науково-технічну діяльність» 1,7 відсотка ВВП, констатував голова комітету Сергій Бабак. У відповідь на це директор департаменту видатків бюджету в гуманітарній сфері Міністерства фінансів Роман Єрмоличев зауважив: ми поки що не можемо собі дозволити закласти на розвиток науки 60 мільярдів гривень.
Тим часом уряд пропонує розвивати грантове фінансування науки. Зокрема, на 2020-й майже вдвічі збільшено видатки на Національний фонд досліджень. «Цього року було 260 мільйонів, на наступний пропонується 526,4 млн грн, — анонсував Роман Єрмоличев. — Сподіваємося, фонд усе-таки запрацює і надаватиме грантову підтримку наукових досліджень».
Ганна Новосад запропонувала збільшити видатки за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність закладів вищої освіти та наукових установ» на майже 206 мільйонів гривень. «Якщо це не буде враховано, ми не зможемо на наступний рік, наприклад, профінансувати центри колективного користування обладнанням», — пояснила міністр. МОН пропонує також докинути грошей на базове фінансування університетської науки — підтримку пріоритетних напрямів наукових досліджень, науково-технічних розробок у закладах вищої освіти. «Просимо закласти суму в 427 млн грн, а не 100 мільйонів, які є нині в проекті бюджету», — додала Ганна Новосад.
Потребують коригування й видатки на освіту. В проекті Держбюджету на 2020 рік на цю галузь передбачено 136,4 млрд гривень. На жаль, до освітньої субвенції не включені видатки на збільшення зарплат педагогічним та науково-педагогічним працівникам, передбачені постановою № 822 від 10 липня 2019 року, що залишилась у спадок від попереднього уряду.
За словами Романа Єрмоличева, реалізація цієї постанови в повному обсязі, тобто підвищення зарплат усім категоріям педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників закладів та установ освіти і науки, потребуватиме 43 мільярдів гривень із державного та місцевих бюджетів. Тому МОН та Мінфін намагаються знайти менш витратний шлях для її реалізації (хоча б часткової).
МОН підготувало кілька сценаріїв розвитку подій. Зокрема, розглядається можливість підвищення зарплатні лише окремим категоріям педагогічних працівників закладів освіти (керівникам, методистам і вихователям дошкільних закладів та молодим вчителям) — за рахунок встановлення з 1 січня 2020-го щомісячних надбавок і щорічних доплат, прив’язаних до прожиткового мінімуму. Як варіант пропонують також просто зменшити передбачені 822-ю постановою коефіцієнти визначення посадових окладів.
Під час обговорення народний депутат Юлія Гришина запропонувала до двох згаданих категорій освітян додати ще й майстрів виробничого навчання, які отримують мізерну зарплатню. А її колега Інна Совсун порадила розглядати підвищення зарплат виключно в контексті проекту закону про повну загальну середню освіту, який нині готують до другого читання. Зрештою голова комітету Сергій Бабак закликав подумати над кількома сценаріями виконання постанови — або відтермінувати підвищення зарплат до 1 вересня, доки не буде ухвалено закон про середню освіту, або підвищити їх із 1 січня тільки двом категоріям освітян, або знайти третій варіант. На момент, коли матеріал готувався до друку, рішення з цього питання ще не було ухвалено.
Фото: прес-служба Кабміну
