Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков, Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук, заступник Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк.

Під час засідання.

Ранкове засідання 2 жовтня

Ранкове пленарне засідання розпочалося майже з годинною затримкою. Тим часом до парламенту прибув Президент для зустрічі з керівниками парламентських фракцій. Говорили про «формулу Штайнмаєра». Потому Володимир Зеленський зустрівся з депутатами своєї фракції, а решта провели засідання своїх партійних осередків.

Відкривши пленарне засідання, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков повідомив, що депутати домовилися замінити виступи від депутатів на виголошення заяв від фракцій. Стосувалися вони здебільшого подій у Мінську першого жовтня.

Сергій Рахманін («Голос») назвав нинішню ситуацію випробуванням, яке спричинено відсутністю інформації. «Після заяви Президента виникла цілком зрозуміла занепокоєність суспільства, яке не розуміє, що відбувається і що нас чекає далі. Тому фракція «Голос» наполягає, щоб у цій залі перед депутатами, а відтак і перед суспільством, виступив Президент і пояснив логіку своїх дій, і того, що відбувається у державі у царині безпеки», — наголосив він. За словами депутата, підстав говорити про якісь змови чи зради поки що немає, але суспільство, кожна мати, кожен боєць на фронті мають почути від Президента, які його наміри щодо війни та миру.

Крім того, С. Рахманін переконаний, що Україна має відходити від тексту Мінських угод, які померли навіть не народившись, і чітко ставити питання про те, що будь-які перемовини і подальша доля окупованих територій Донецької та Луганської областей залежатиме від чіткої схеми, в якій безпековий формат обов’язково має передувати політичному. «Жодні вибори, на жодній частині української території, за будь-яким законом не можуть бути проведені, поки не буде забезпечена безпека громадян. А вона може бути забезпечена лише за умови повного, беззастережного одноосібного з точки зору держави, контролю над україно-російським кордоном», — сказав голова фракції, додавши, що неможливо забезпечити безпеку громадян на території, яку держава не контролює.

Нестор Шуфрич («Опозиційна платформа — За життя») привітав рішення ТКГ щодо підписання «формули Штайнмаєра». «Україна чекала цього з 2016 року. Це надія на те, що дорога до миру розблокована і Україна почала рухатися саме у тому напрямку», — сказав він. Депутат наголосив також, що парламент зобов’язаний розпочати роботу над законопроектами, передбаченими Мінськими угодами.

Тарас Батенко (група «За майбутнє») зауважив, що всі розмови про зраду відбуваються з двох причин: через піар (бо комусь це вигідно) та через незнання ситуації. Він підтримав колег і заявив, що як мінімум міністр закордонних справ має бути присутній у сесійній залі й відповісти на всі запитання, які хвилюють суспільство. «Наскільки я розумію, українська сторона у Мінську не підписувала ніякої «формули Штайнмаєра». Українська сторона приймає текст «формули Штайнмаєра». Це різні трактування цього поняття. Ми розуміємо, що це крок, необхідний Президенту для подальшого просування по Нормандському процесу і розробки карти дій з реінтеграції окупованих частин Донбасу», — зауважив Т. Батенко. Наступним етапом, зауважив політик, має бути напрацювання нового закону «Про особливий статус Донбасу», термін дії якого спливає 31 грудня 2019 року. «Ми розуміємо «формулу Штайнмаєра» не в читанні Російської Федерації, не в читанні Німеччини. Ми повинні її читати, виходячи зі своїх національних інтересів. Ми вважаємо, що «формула Штайнмаєра», яка буде чи не буде підписана, — а це покаже «нормандський формат», — має бути імплементована у майбутній закон «Про особливий статус Донбасу» і насамперед складатися з безпекової частини. А безпекова частина — це розмежування військ, обмін полоненими, демілітаризація окупованих частин і найголовніше — контроль за кордоном. Якщо не буде контролю за кордоном, жодні вибори на окупованих територіях, навіть за українськими законами, неможливі», — констатував депутат.

Богдан Яременко («Слуга народу»), подякувавши попереднім промовцям за стриманість в оцінці того, що відбувається, зауважив, що «ми стали свідками неприємної тенденції, коли велика кількість політиків, політологів, експертів, які називають себе патріотами, більше повірили заголовкам російських ЗМІ, ніж Президенту України». Він додав: «Після зустрічі представників глав держав 1 вересня представник ОБСЄ звернувся до України з питанням: чи погоджуємося ми з текстом російських пропозицій щодо способу застосування закону про особливості здійснення місцевого самоврядування на окремих районах Донецької та Луганської областей. Спосіб дуже простий — на тимчасовій основі до моменту місцевих виборів, і на постійній основі після цих виборів, які повинні бути визнані. У відповідь на це він отримав листа від представника України у ТКГ Леоніда Кучми про те, що цей текст нас влаштовує. Це було потрібно зробити, бо це вимога Росії для проведення саміту в «нормандському форматі». Це їхня передумова для діалогу президентів, який повинен принести мир. Мир — є метою Президента Зеленського, є метою нашої партії», — сказав депутат.

На цих переговорах, наголосив Б. Яременко, Україна наполягатиме на продовженні процесу обміну полоненими і додав: «Ми повинні також розвести війська, відвести їх від лінії зіткнення для того, щоб встановити чітке, стале перемир’я і припинення вогню для того, щоб не гинули наші військовослужбовці. Так, ми повинні отримати контроль над територіями, на яких відбуватимуться вибори до органів місцевої влади. Всі ці червоні лінії чітко окреслені Президентом України неодноразово і ці червоні лінії чітко обстоюватимемо ми, депутати партії «Слуга народу», під час опрацювання закону про особливості здійснення місцевого самоврядування».

Петро Порошенко («Європейська солідарність») наголосив, що жодної «формули Штайнмаєра» не існує в природі: «Це російська вигадка, яка захищає їхні інтереси. «Формула Штайнмаєра» після того, як на весь світ було заявлено, що Україна її схвалила, лише з учорашнього дня стала частиною цього процесу...».

За словами політика, «формулу Штайнмаєра» вже оцінив міністр закордонних справ Російської Федерації. «На запитання, що буде на окупованих територіях, Лавров сказав: буде так, як у Придністров’ї. Це його бачення. Невже ви цього не чули? Ватажки бандитських формувань пішли далі — і дві години тому заявили: схвалення Україною «формули Штайнмаєра» фіксує, підтверджує і забезпечує право народу Донбасу на самовизначення. Ось до чого домовились! Ось ціна, яку Україна має заплатити за саму можливість обговорювати на саміті «нормандського формату» що робити далі. Наголошую, зустрічі в «нормандському форматі» повинні бути без будь-яких попередніх умов», — наголосив П. Порошенко.

Приймаючи «формулу Штайнмаєра», додав він, Україна добровільно зреклася дорожньої карти імплементації Мінська, яка була підтримана нашими німецькими і французькими партнерами. Крім того, наголосив П. Порошенко, Україна нині не порушує питання миротворчого контингенту за рішенням Радбезу ООН, яке підтримали всі наші партнери і лише Путін був проти. Окремо він наголосив на пріоритеті безпекового компоненту, який має передувати політичному.

«Єдине, що ми отримали нині, — це удар по світовій солідарності на підтримку України, який прийшов після розголошення відповідної розмови. Нині час об’єднатися. Маючи будь-які суперечки всередині держави, на зовнішньому фронті країна має бути єдиною», — констатував п’ятий Президент.

Юлія Тимошенко («Батьківщина») підтримала позицію щодо єдності: «Коли йде війна, нам треба всім бути єдиною командою на чолі з Президентом, який може цю команду вести і бажано успішно». «Формула Штайнмаєра», за її словами, була, по суті, формалізована спеціальним листом міністра закордонних справ Лорана Фабіуса та Штайнмаєра. «Формула передбачає, що на окупованій території Донбасу мають відбутися місцеві вибори. Якщо перегони будуть визнані законними, закон «Про особливий статус окремих територій Луганської та Донецької областей» вступить у силу. Коли сьогодні хтось виступає проти автономії Луганської та Донецької областей, то давайте чесно скажемо: фактично автономія закладена в законі «Про особливий статус», — наголосила вона і додала, що «формула Штайнмаєра» не дуже добре для України, якщо вибори та їх легалізація відбуватимуться без демілітаризації території окупованого Донбасу і без відновлення кордону. «Формула Штайнмаєра» в дипломатичному світі розуміється так, що спочатку вибори, а потім усе решта. А формула України — спочатку демілітаризація, відновлення кордону, повернення законів, Конституції і контролю України над цією територією, а потім вибори. Ось у чому різниця. Але ми, як парламент, мусимо стати біля Президента, а скоріше, навіть фортецею перед ним. Нам ухвалювати зміни до закону «Про особливий статус Донецької та Луганської областей». Ми маємо зняти частину дипломатичного тягаря з Президента і тут, у парламенті, зробити українську формулу врегулювання війни на сході — повернення територій в Україну, і, безумовно, повернення миру. Але майте на увазі — якщо пройде «формула Штайнмаєра», якщо вибори відбуватимуться під дулами автоматів, то тоді це буде навіть не Придністров’я», — констатувала лідерка «Батьківщини».

Потому на вимогу двох фракцій у роботі парламенту було оголошено тридцятихвилинну перерву, під час якої відбулося спільне засідання фракцій «Європейська солідарність» та «Голос». Спільну позицію фракцій озвучив Сергій Рахманін, який заявив, що депутати вимагають на 16-ту годину запросити міністра закордонних справ та керівника Генерального штабу з тим, щоб почути позицію відповідних органів влади щодо конкретних дій, які відбуваються на сході України. Цю пропозицію Голова Верховної Ради пообіцяв передати відповідним органам.

Затим народні депутати перейшли до розгляду питань порядку денного.

Зокрема, ухвалили дві постанови: «Про внесення змін до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання» та «Про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань правового статусу ветеранів війни».

У другому читанні та в цілому депутати ухвалили також:

проект закону про внесення змін до Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» щодо вдосконалення процедури звільнення та призначення членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (№ 2036);

проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності (№ 1060);

проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції (№ 1029).

Доповідаючи законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції», голова Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Красносільська, зокрема, зауважила, що він стосується перезавантаження Нацагентства запобігання корупції. «Три роки ми живемо з непрацюючим органом і чекаємо на його перезавантаження. НАЗК так і не спромоглося запустити автоматичну перевірку декларацій чиновників. Замість цього вони обрали для себе такий темп перевірок, що декларації вони перевіряли б ще сім тисяч років. Ця ганьба має піти у минуле», — наголосила вона. За її словами, НАЗК успішно штампує індульгенції проблемним деклараціям чиновників. «Кожну третю таку індульгенцію вони видають взагалі, не перевіряючи жодних документів», — сказала депутат і додала: «Законопроект пропонує замість декількох членів НАЗК, які працюють у режимі колективної безвідповідальності, обрати одного нового голову НАЗК, зробити це через конкурсну комісію за участю міжнародних експертів і нарешті запустити автоматичну перевірку декларацій чиновників, закрити всі ті дірки з декларуванням майна чиновників, за якими ховалися корупціонери».

Нагадавши, що перезавантаження НАЗК обіцяли щонайменше три присутні у залі партії, А. Красносільська запропонувала ухвалити документ у другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними опрацюваннями. «За» проголосували 237 народних депутатів.

Із днем народження цього дня вітали Івана Кириленка («Батьківщина») та Олександру Устінову («Голос»).

Фото Олександра КЛИМЕНКА.