Новий склад ЦВК.
Тарас Батенко, Дмитро Лубінець.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Ранкове засідання 4 жовтня
Учора Верховна Рада схвалила новий склад Центральної виборчої комісії. Згідно з вимогами чинного законодавства, спочатку в парламенті виступив представник Президента Руслан Стефанчук.
«Забезпечення дотримання принципів і засад виборчого процесу, реалізація виборчих прав громадян, однакове застосування законодавства під час виборів на всій території країни є ключовими завданнями ЦВК, — сказав він. — Нині одним із пріоритетів Верховної Ради є формування компетентного, незалежного і неупередженого складу комісії. Зважаючи на це, Президентом України на основі пропозицій депутатських фракцій та груп відповідно до пункту 21 частини 1 статті 85 Конституції внесено подання про призначення на посаду членів Центральної виборчої комісії таких осіб: Оксану Боярчук, Юрія Буглака, Олену Гатаулліну, Андрія Гевка, Вікторію Глущенко, Віталія Греня, Олега Діденка, Сергія Дубовика, Андрія Євстігнєєва, Олену Єфремову, Олександри Кармази, Павла Любченка, Юрія Мірошниченка, Володимира Перепелюка, Віталія Плукаря, Сергія Постівого, Юрія Фрицького».
Зазначені кандидатури володіють значним практичним досвідом та досконалим знанням українського та міжнародного виборчого права, запевнив Р. Стефанчук. І підкреслив: більшість кандидатів є професійними правниками. Призначення їх на посади в ЦВК дозволить сформувати компетентний незалежний і неупереджений орган. Це дасть можливість організувати виборчий процес в країні на найвищому рівні, запевнив Р. Стефанчук.
Потім виступила заступник голови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Аліна Загоруйко. Вона наголосила, що Президент у своєму поданні запропонував 17 кандидатів на членство у ЦВК, а це відповідає повному складу комісії. А також повідомила, що під час засідання комітету жодних застережень до кандидатур, поданих главою держави, не виявлено, тож вони можуть обіймати ці високі посади.
Далі з приводу питання про призначення нового складу ЦВК висловилися представники парламентських фракцій. Іван Крулько від «Батьківщини» наголосив на тому, що від ЦВК ніхто не очікує більше, аніж дотримання законності. «Хотів би, щоб ті добрі приклади роботи, які спостерігалися, були перенесені в наступний склад комісії, — сказав він. — Водночас, жодного політичного складу в діяльності ЦВК бути не може. Цей орган має здійснювати технічну функцію зі встановлення результатів голосування незалежно яких виборів». Роман Лозинський від «Голосу» підкреслив важливість рішення, яке доведеться ухвалити. Він нагадав, що його колеги по фракції голосували проти розпуску попереднього складу ЦВК. «Вважаємо, що державні інституції не можна змінювати кожен раз нашвидкоруч, незважаючи на оцінки, в тому числі й міжнародних організацій, — підкреслив парламентарій. — Не просто так склад комісії формується на сім років. Цей орган має бути політично не заангажованим і максимально об’єктивним». Народний депутат висловив сподівання, що наступний склад ЦВК формуватимуть не за квотним принципом.
Олександр Качура, представляючи позицію «Слуги народу», запевнив, що кожен із поданих кандидатів є професіоналом у сфері «законодавчого забезпечення виборчого процесу». «Хотілося б, щоб наступна ЦВК продемонструвала стандарти всіх виборчих процесів на найвищому рівні, і ми як законотворці маємо забезпечити це якісним законодавством», — сказав він. Народний обранець висловив сподівання на те, що в майбутньому буде неможливо реєструвати на виборах так званих «клонів» і на те, щоб не анульовувалися реєстрації кандидатів.
Ірина Геращенко від «Європейської солідарності» подякувала попередньому складу ЦВК, яка провела дві бездоганні виборчі кампанії, на яких нинішня влада отримала рекордну кількість голосів. Вона також наголосила, що в новому складі будуть представлені деякі члени попереднього складу комісії і висловила сподівання, що вони й надалі добросовісно виконуватимуть свою роботу. Народний депутат підкреслила, що політична сила, яку вона представляє в парламенті, виступала проти того, щоб склад комісії оновлювали. І висловила припущення з приводу того, що нинішній владі це було потрібно для того, щоб провести місцеві вибори. У тому числі, цілком імовірно, що і для реалізації так званої «формули Штайнмаєра», підкреслила І. Геращенко.
Виступали з трибуни Верховної Ради і народні депутати, які теж висловлювалися з приводу призначення нових членів Центральної виборчої комісії. Найбільш активним були представники «Європейської солідарності». Вони наголошували на тому, що особливої необхідності змінювати склад виборчої комісії немає, тим паче ставити це питання на розгляд у «турборежимі». Мовляв, суспільству не дали можливість ознайомитися із запропонованими кандидатурами.
Після цього народні депутати шляхом голосування схвалили кожного з поданих кандидатів. Ті, в свою чергу, персонально склали присягу українському народу на те, що під час здійснення своїх повноважень у ЦВК дотримуватимуться Конституції та законів України, не відступатимуть від позапартійної позиції, і будуть чесними та об’єктивними у вирішенні питань, що належать до повноважень комісії. Обіцяли також забезпечувати реалізацію і захист виборчих прав громадян та їх права на участь у референдумах.
Після перерви народні депутати пройшли процедуру повторного другого читання, розглядаючи проект змін до деяких законодавчих актів з приводу вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства (№ 1009). Голова Комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський зауважив, що цей документ скасовує частину так званих «правок Лозового», які «порушують права людини і обмежують можливості органів досудового розслідування належним чином і якісно здійснювати досудове розслідування». Він зазначив, що в профільному комітеті та в сесійній залі вже проведено велику роботу над цим документом. У порівняльній таблиці, яку розглядали вчора, містилося 279 правок, 52 з яких враховано і одну відкликано. З приводу решти — визначалися в залі шляхом голосування. Деякі з них попередньо вдалося узгодити. Наприклад, статтю 219 пропонували залишити в чинній редакції, яка передбачає, що всі фактові провадження мають чітко визначати строк для розслідування. А якщо слідчий не встиг вкластися у визначений термін, він має звернутися для того, щоб строк продовжили. Ця та низка інших правок знайшли підтримку в залі.
Дискусія розгорнулася з приводу правки 191. Вона стосувалася інституту оскарження повідомлення про підозру. Парламентарії наголошували, що в нашій країні таку можливість використовують вкрай мало. Опоненти підкреслювали, що скасовувати це положення не можна, оскільки в усіх країнах так чи інакше громадяни можуть скористатися таким правом. Для того, щоб знайти консенсус, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков зібрав своєрідну нараду представників усіх фракцій просто біля трибуни Верховної Ради. Після консультацій, які пройшли без перерви в ранковому засіданні, парламентарії дійшли спільної позиції і більш як трьома сотнями голосів вирішили залишити можливість оскаржувати повідомлення про підозру. У зв’язку з цим необхідно буде врахувати техніко-юридичні правки, наголосив Дмитро Разумков. Очільник парламенту продовжив ранкове засідання для того, щоб народні обранці встигли пройти всі правки, які надійшли до законопроекту. У результаті проект змін підтримали 330 голосами.
