На знімку: Сергій Ткач з Барханом, якого називає братом.

Обидва служать у Могилів-Подільському прикордонному загоні на Вінниччині. Сергій уточнив, що Бархан найбільше вирізняється відданістю господарю. Пояснив, чим це викликано.

Змагання відбувалися на базі Кінологічного центру Держприкордонслужби — у містечку Великі Мости на Львівщині. Звання кращого виборювали сім команд по три кінологи у кожній.

Пошук ускладнила темінь

Інструктор-кінолог Сергій Ткач пояснює, що в їхній перемозі більша роль належить Бархану.

— Собака все зробив, аби ми перемогли, — каже прикордонник. — Навіть тоді, коли нам ускладнили завдання. Пошук порушника треба було вести у темну пору. За легендою, він загубив один із аксесуарів. Мені вручили його. Я дав обнюхати Бархану, і собака взяв слід.

Працювати довелося на місцевості за межами населеного пункту. Ліс, яри, яруги з кущами. Собаці найбільше дошкуляють кущі з колючками. Незважаючи на це, Бархан справився із завданням. Розшукав особу, яка незаконно перетнула кордон. Порушник усіляко намагався замести сліди. Переховувався у надійній схованці.

Так само чітко Бархан виконав інші вправи — охорону території, долання смуги перешкод. За загальною кількістю балів могилівчанин разом зі своїм чотирилапим став абсолютним чемпіоном. Сергій каже, що вони на п’ять пунктів випередили своїх переслідувачів, у яких другий результат. 

Не дай боже підняти руку на собаку!..

— Бархану нині три роки, — розповідає Сергій Ткач. — Він у мене змалку. Коли був зовсім малий, дуже захворів. Я тоді від нього навіть на крок не відходив. Бувало, доводилося, як мовиться, з ложечки годувати — через систему, а то й з піпетки.

Після одужання Бархан ні на крок не відходить від господаря. Віддячує надзвичайною відданістю.

— У мене раніше теж були собаки, — розповідає кінолог. — Але такої великої відданості, як у Бархана, не відчував у них. Мабуть, у нього відклалося те, як допомагав йому вилікуватися. Іншого пояснення відданості не знаходжу.

— Маєте справжнього друга, — кажу кінологу.

— Ні, це не друг, — уточнює співрозмовник. — Бархан мені як брат. Так буде точніше. Вольєр може рознести, якщо мене довго нема.

Сергій Ткач — контрактник. Проживає вдома у приватному будинку. Бархан з ним цілодобово. На службу і з служби — разом.

— Терпіння — це те, що має постійно пам’ятати кінолог під час тренувань, — каже співрозмовник. — Не дай боже, підняти руку на собаку! Після такого можна ставити хрест на тренуванні. Бажаного результату не вдасться досягти.

Собаки, як і люди, дуже різні. До кожного, навіть якщо вони однакової породи, потрібен свій, індивідуальний підхід. Тварину треба відчувати. Одній достатньо для стимулу рукою поплескати по грудях, іншу задобрити чимось смачненьким з харчів.

— Кінолог — це не робота, це — покликання, — ділиться думками співрозмовник.

Коментар

Керівник кінологічної служби Могилів-Подільського прикордонного загону полковник Олексій Федоров (на знімку):

— Запрошуємо охочих приходити на службу на кордоні разом зі своїм чотирилапим другом, — каже полковник Федоров. — Зарплата починається з 8—9 тисяч гривень. Якщо власної натренованої собаки нема, її нададуть на кордоні. Головне — бажання служити удвох з чотирилапим другом. Допомога собак дуже цінна і на зеленій ділянці кордону, і в пунктах пропуску. На місцевості собаки допомагають виявляти порушників. Нині у загоні роблять ставку на бельгійських вівчарок. Такі породи дуже витривалі. У пунктах пропуску — у нас на ділянці є й автомобільні, і залізничний — собаки перевіряють багаж пасажирів на наявність наркотиків, зброї.

— Тільки заберіть собаку! — такі слова можна почути від затриманого порушника.

Пасажири у потязі чи автомобілі, які намагаються перевезти через кордон заборонені речі, при появі вартового з собакою одразу видають себе. У них починають тремтіти руки, виникає паніка, змінюється колір обличчя. Прикордонникам дуже потрібні такі помічники.

На жаль, маємо сумну статистику. У зоні АТО прикордонники втратили не тільки своїх побратимів. У загін також не повернулися два собаки. 

Фото надано прес-секретарем Могилів-Подільського прикордонного загону Людмилою Катеринич.