Архівне фото будиночка у Вараші.

— Прочитавши статтю у Вікіпедії про Вараш, здивувався, чому дата заснування така недавня — 1776 рік. Адже сусідні села значно «старші». Крім того, якщо село не таке старе, то чому стільки невизначеності з походженням його назви, якій приписують походження то з іранських, то зі слов’янських, то з угорських мов? Усе це викликало цікавість, тому вирішив пошукати в Інтернеті більше інформації. Пошуки привели до праці українського історика Олексія Барановича «Залюднення України перед Хмельниччиною», виданої 1931-го. У ній автор на основі подимного реєстру 1629 року оцінив населення Волинського воєводства Речі Посполитої в першій половині XVII століття. І тут я зробив перше відкриття, адже серед населених пунктів, з жителів яких збирався податок згідно з реєстром, є і Вараш! Отже, 1776 рік — це далеко не перша згадка про село. І Вараш на ті часи був досить великим, оскільки згідно з реєстром мав 69 димів (домогосподарств), що за оцінками істориків відповідало населенню приблизно 450 осіб, — розповідає Віталій Охрімчук.

Чи міг Баранович помилково вказати у своїй роботі село Вараш? Оскільки оригінали подимних реєстрів можна побачити лише в архівах України та Польщі, їх перевірка видається складним завданням. Тому Віталій продовжив шукати дані, адже були ще історики, які опрацьовували такі документи. Одного з них у своїй праці згадує Баранович — це польський етнограф та історик Александер Яблоновський. В одній зі своїх монографій, виданій 1889 року і доступній у польській онлайн-бібліотеці, він публікує списки, складені на основі поборових (податкових) реєстрів 1577 і 1583 років. І тут знову відкриття, адже в реєстрі 1577-го серед таких знайомих нам, хоч і наведених польською мовою, назв довколишніх сіл атомник знайшов Hwarasz (Гварош). Сумнівів не залишилося, що це і є Вараш, який нині є сучасним містом-супутником РАЕС. За тих часів село належало князю Михайлу Чорторийському й адміністративно належало до Чорторийської волості Луцького повіту Волинського воєводства Малопольської провінції Речі Посполитої. У реєстрі 1583 року також є село Гварош, яке перебувало у власності Гнєвоша Олексовського і належало вже до Володимирського повіту.

Підсумовуючи вищесказане, можна констатувати, що село Вараш не менш давнє, ніж довколишні села, і перша згадка про нього датується не 1776 роком, як вважалося досі, а 1577-м. Лишається нез’ясованим тільки одне питання: чому до сьогодні ця дата була невідомою? Адже офіційно дати першої згадки про більшість довколишніх сіл узято саме з поборових реєстрів. Можливо, село Вараш «загубилося» через колишнє написання Hwarasz? І саме через наявність на початку букви «H» історики не співставили Hwarasz з Варашем? Однак Олексій Баранович усе-таки розпізнав у цій назві Вараш. І, як було виявлено Віталієм Охрімчуком уже після завершення свого «дослідження», не він один.

Протягом 1984—1986 років у Вінніпезі (Канада) вийшла друком праця українського історика та археолога Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся», в якій згадується про існування у 1577-му села Гвараш або ж Вараш, Варяж, не вказуючи, однак джерела цих даних. Той факт, що до цього часу не було широко відомо про давність Вараша, можна пояснити лише відсутністю ґрунтовних досліджень в обумовленому напрямі раніше. Та, на превеликий жаль, і за часів незалежності України.

Тож скільки насправді років Варашу? Хтось скаже, що місто Вараш засновано 1973 року під назвою Кузнецовськ. Хтось, заглянувши у Вікіпедію, назве дату 1776 рік — дату першої згадки про село Вараш, пов’язану зі спорудженням Свято-Михайлівської православної церкви, яку ще встигли побачити і перші будівельники Рівненської АЕС, до когорти яких належали і батьки Віталія Охрімчука. Ці самі дати фігурують і на сайті Верховної Ради України в обліковій картці міста, як дати відповідно заснування смт Кузнецовськ та першої згадки про село Вараш. А яку ж дату вважати таки правильною? Чи варто викидати з історії міста історію села Вараш? На думку місцевого дослідника, ні. Адже село не зникло безслідно, а лише трансформувалося в сучасне місто, завдяки промисловому прогресу та спорудженому енерговелету — Рівненській АЕС. І міст зі схожою історією в Україні дуже багато. Досі стоять поруч з багатоповерхівками, хоч і поодинокі, сільські хати. І живуть поміж нами мешканці того Вараша, який споконвіків стояв над Стиром.

У планах Віталія Охрімчука — не зупинятися на досягнутому. Окрім вивчення власного родоводу, дослідження історії виникнення Вараша, атомник планує зібрати разом усі маловідомі факти з історії міста-супутника РАЕС та опублікувати свою працю у вигляді статті у Вікіпедії.

Вікторія ШЕЙКІНА, кореспондент прес-центру Рівненської АЕС.
Фото надані автором.