На порядку денному - актуальні питання альтернативних сонячних джерел, стратегія розвитку енергетики з біопалива, а також проблеми та перспективи інвестицій і правових засад у галузі.

Світ прагне досягнути рівня 86% відновлюваної енергетики до 2050 року. Найбільші надії міжнародна спільнота покладає на сонячні та вітрові джерела. Про це вчора під час форуму заявив віце-президент Всесвітньої організації вітроенергетики, радник голови Державного агентства з питань енергоефективності та енергозбереження України Андрій Конеченков.

Протягом трьох місяців, з липня по вересень 2019 року, потужність відновлюваних джерел енергії в Україні зросла майже на 30%. За цей період встигли побудувати 94 нові електростанції сонячної енергетики, 6 вітроелектростанцій, 3 станції з біомаси та кілька малих гідроелектростанцій. Сума інвестицій у проекти становила понад 900 млн євро. Загальний прогрес від початку 2019 року перевищує минулорічні показники на 410%.

Згідно з офіційними даними, до кінця року українські та зарубіжні інвестори реалізують щонайменше 40 нових проектів у галузі відновлюваних джерел енергії. Попри позитивні прогнози, генеральний директор групи спеціалізованих компаній KNESS Сергій Шакалов запевнив, що сьогодні Україна має невизначену тактику щодо розвитку відновлюваної енергетики. Від цього треба відійти, встановивши цілковитий контроль над галуззю.

«Найбільше лякає інвесторів відсутність чіткого розуміння напрямку державної політики. Країні не вистачає офіційної стратегії переходу до 100% відновлюваної енергетики. Існування цього документа передбачено законодавством», - наголосив він.

За словами керівника KNESS, заміна старої системи на нову дасть змогу Україні до 2025 року повністю відмовитися від вугільної генерації та замінити використання газу, вогню, нафти як палива на значно безпечніший водень. У держави буде шанс здобути цілковиту енергонезалежність.

Зі свого боку заступник міністра енергетики та захисту довкілля України Олексій Рябчин наголосив, що залучення фінансових вкладень потребує створення окремої групи для спільної роботи з інвесторами, зацікавленими в розвитку відновлюваної енергетики нашої країни. Однак, за його словами, це не єдиний державний пріоритет: потрібно розвивати дискусію про так звану енергетичну трилему. Саме вона покликана встановити баланс між безпекою, економічністю та екологічністю ресурсів.

«Якщо ми хочемо надійний ресурс, то повинні розуміти, що це коштує грошей. Якщо бажаємо екологічної сталості, то маємо усвідомити, що вона недешева для кінцевого споживача. Енергетична трилема є справжнім викликом для України й водночас запорукою сталої зеленої енергетики», - додав Олексій Рябчин.