Юлія Тимошенко, Сергій Лабазюк, Андрій Ніколаєнко, Сергій Шахов.
Микола Тищенко, Єлизавета Ясько.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Відкриваючи ранкове пленарне засідання, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков наголосив, що нині 50-й день роботи нового парламенту, тож вже можна підбити перші підсумки. «Ми з вами досить плідно працюємо і живемо дійсно в турборежимі, за що я всім вдячний. Ми за цей проміжок часу розглянули 209 законопроектів. Прийняли в цілому 56 законів. Думаю, з такою швидкістю навряд чи може сперечатися будь-яка з Верховних Рад, які були раніше. Тому сподіваюся, що і в подальшому ми працюватимемо так само швидко та якісно», — сказав голова парламенту.
Першим народні депутати розглянули у другому читанні президентський законопроект «Про внесення змін до Закону «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції» (№ 1010).
«Про важливість цього законопроекту неодноразово говорив і Президент, і політична сила «Слуга народу» під час виборчої кампанії. Цей законопроект є критично важливим для нас, бо ми розуміємо, що корупція стала надзвичайно великою проблемою для всього суспільства і подолати її самостійно правоохоронні органи не в змозі. Тому ми запроваджуємо додатковий юридичний захист і гарантії для викривачів, щоб вони могли також стати активними учасниками викриття найбільших корупційних схем в Україні. В законопроекті встановлено не лише винагороду для викривачів, а й низку гарантій. Зокрема, йдеться про можливість надавати інформацію анонімно, про правову та психологічну підтримку викривачів, якщо вона буде потрібна, про захист їхніх трудових прав і навіть надання охорони для них та їхніх близьких у разі такої потреби», — зауважила заступник голови Комітету з питань антикорупційної політики Галина Янченко. Водночас вона наголосила, що один з основних елементів цього законопроекту — це грошова винагорода, якою держава забезпечуватиме тих викривачів, які надали важливу інформацію і фактаж для розкриття найбільших корупційних злочинів від 10 мільйонів гривень і вище. «На нашу думку, це виведе боротьбу з корупцією на новий рівень. Корупціонери звикли, що варто остерігатися правоохоронних органів, але тепер агентом під прикриттям може стати будь-який громадянин. Знаючи це, корупціонери не будуть почуватися так вільно», — додала вона.
Сергій Власенко («Батьківщина»), представляючи одну зі своїх поправок, зауважив: «Ми підтримуємо прагнення Президента запровадити поняття «викривач», але, на жаль, так як це сформульовано в законі, йдеться не про викривачів, а про «стукачів», і це виглядає дивно. Згідно з міжнародними нормами, документами Ради Європи викривач — це людина, яка працює всередині системи, якій достеменно відомо про факти корупції. Але це не громадський активіст, який проходить повз хату митника і каже, що він корупціонер. Викривач тому й має всі гарантії, бо перебуває всередині системи і має ризики. Тому я запропонував виписати визначення «викривач» так, як його розуміє Рада Європи».
У відповідь Г. Янченко зауважила, що аргументи С. Власенка були почуті й тому подібну поправку враховано редакційно. «Якщо подивитися у порівняльну таблицю, то термін «викривач» дещо змінений та уточнений. Йдеться передусім про інсайдерів. А безпосередньо цю поправку комітет запропонував відхилити», — сказала вона. Голосування засвідчило, що поправку С. Власенка підтримали лише 87 народних депутатів. Так само не було підтримано й інші поправки до проекту закону.
Голова Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Красносільська перед голосуванням спробувала розвіяти низку міфів, які існують навколо законопроекту. «Ми не перетворюємо НАЗК на правоохоронний орган. НАЗК працює над захистом викривачів із 2015 року. Жодних змін до Кримінального процесуального кодексу про статус НАЗК немає. НАЗК перевіряє повідомлення від викривачів, так само, як воно це робить щодо декларацій: якщо бачить ознаки злочину — пересилає інформацію іншим правоохоронним органам. Другий міф — анонімні повідомлення від викривачів уже нині за законом про запобігання корупції, за ст. 214 Кримінального процесуального кодексу приймаються і реєструються. Але анонімний викривач, якщо ми не знаємо його особи, очевидно, не отримає спеціального статусу та захисту. Третій — відповідальність за завідомо неправдиві повідомлення про злочин у Кримінальному кодексі є і зберігається. Тому цей запобіжник також діє», — наголосила вона.
У другому читанні та в цілому проект закону «Про внесення змін до Закону «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції» (№ 1010) підтримали 252 народні депутати.
Також у другому читанні та в цілому 319 голосами ухвалено проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (№ 1081).
Як зауважила заступник голови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, створення державної електронної системи у сфері будівництва дозволить подавати документи в електронній формі для отримання всіх адміністративних та інших послуг у сфері будівництва упродовж 24 годин сім днів на тиждень. Крім того, скорочується перелік документів та усуваються дублювання під час подання документів для отримання дозволів. Запроваджується електронна взаємодія між державними електронними інформаційними ресурсами, суб’єктами надання адміністративних послуг у сфері будівництва за принципом єдиного вікна.
Народні депутати обговорили та повернули до комітету на доопрацювання проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України та визнання таким, що втратив чинність, Закону «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (щодо прискорення дерегуляції у сфері господарської діяльності, № 1067).
У першому читанні ухвалено президентський законопроект про внесення змін до Закону «Про Державне бюро розслідувань» (щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань, № 2116).
Представляючи цей законопроект, представник Президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук зауважив, що з початку утворення ДБР у його діяльності було виявлено сукупність проблемних аспектів правового, структурно-організаційного та кадрового характеру. «Саме тому для вирішення цих проблем було внесено президентський проект відповідного закону. Його мета полягає у вдосконаленні правових основ організації та діяльності ДБР, — сказав він. — Для цього запропоновано насамперед змінити правовий статус ДБР, воно відтепер визначатиметься як державний правоохоронний орган, а не центральний орган виконавчої влади, на який покладатимуть зазначені вище завдання. Крім того, проектом уточнюється порядок затвердження організації структури ДБР, а також порядок утворення його територіальних управлінь. Змінюється підхід до граничної чисельності центрального апарату та територіальних управлінь, яку визначатиме Кабмін за поданням директора ДБР, уточнюються повноваження директора бюро та його заступників, унормовуються підстави притягнення працівників ДБР до дисциплінарної відповідальності тощо».
Автор альтернативного проекту Олександра Устінова («Голос») наголосила на ключових відмінностях цих законопроектів. Зокрема, за її словами, президентський законопроект пропонує залишити Романа Трубу, який нині є керівником ДБР, на посаді й дати йому всі можливі повноваження, дозволити йому без будь-яких конкурсів переводити з інших правоохоронних органів працівників. «Лише незалежним прозорим конкурсом ми зможемо забезпечити реальне незалежне функціонування правоохоронного органу», — вважає вона.
Також ухвалено в другому читанні та в цілому законопроекти: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління безпекою автомобільних доріг (№ 1061) — 316 «за»; про верифікацію та моніторинг державних виплат (№ 1231) — 249 «за»; про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України» (№ 1230) — 271 «за».
На початку ранкового засідання із заявою виступила народний депутат Ірина Геращенко («Європейська солідарність»). Вона закликала колег невідкладно розглянути проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо виконання військового обов’язку та проходження військової служби, № 0906), який наближає українську армію до стандартів НАТО. Крім того, вона закликала колег підтримати постанову про скасування голосування за проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (№ 1008). «Нині Україна посідає друге місце за зверненням до Європейського Суду з прав людини після Російської Федерації. Після вчорашнього рішення, за яке проголосували 236 народних депутатів з фракції «Слуга народу» та низка позафракційних, ми маємо всі шанси стати першою країною. Сьогодні ми втрачаємо право всіх українців на доступ до правосуддя. 70 тисяч справ нині розглядаються у Верховному Суді, і ці люди звертаються туди як до останньої інстанції, але нині вони втрачають цю можливість», — наголосила І. Геращенко. За словами політика, ЄС, посли Франції, Німеччини, Британії заявили про готовність надати технічну допомогу з підготовки цього законопроекту. «Є також звернення Ради Європи і це безпрецедентний випадок, коли на сайті РЄ є зауваження, критичні висновки до цього законопроекту. Ми вважаємо, що це велике порушення прав людини і зобов’язань України перед Радою Європи, членом якої ми є», — підкреслила співголова «Європейської солідарності».
Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив про створення у парламенті низки міжфракційних депутатських об’єднань: «Країна доступна для всіх», «Енергетика та довкілля», «Дніпро», «За рідну Сумщину», «Слобожанщина», «Житомирщина», «Черкащина».
З днем народження вітали представницю фракції «Слуга народу» Єлизавету Ясько.
