Прем’єр-міністр Олексій Гончарук.
Олексій Леонов, Юрій Арістов, Олександр Корнієнко.
Святослав Вакарчук.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Ранкове засідання 18 жовтня
Прем’єр-міністр Олексій Гончарук подякував народним депутатам за роботу над проектом головного кошторису країни. «Протягом перших двох тижнів ми повинні були внести проект бюджету на 2020 рік і ми це зробили, — сказав він. — Після цього бюджетний комітет опрацьовував пропозиції й ми на цьому етапі втручатися не могли. Дякую вам за готовність і прошу підтримати пропозиції ваших колег. Тепер завершиться підготовка макропрогнозу на наступний рік і ми зрозуміємо, скільки грошей у нас реально буде. Адже немає сенсу ділити те, чого немає». Глава уряду наголосив на тому, що очікує на підвищення дохідної частини бюджету за рахунок детінізації економіки. «Наше завдання зрозуміти реалістичну статтю доходів і до 2 листопада подати нормальний справжній документ, який зможемо дискутувати до другого читання». Народні депутати дали на підтримку головного кошторису 256 голосів.
Також вчора проголосували за проект постанови, яка містить висновки та пропозиції до проекту бюджету на наступний рік з урахуванням пропозицій комітету та необхідними техніко-юридичними правками. Цей документ ухвалили в цілому. Голова Верховної Ради Дмитро Разумков від імені парламентаріїв звернувся до уряду з проханням врахувати всі пропозиції, які надійшли від законотворців. «Розраховую на збалансовану коректну позицію наших колег, і що в бюджеті на 2020 рік будуть враховані інтереси народу», — резюмував він. На момент, коли готувався номер, засідання Верховної Ради ще тривало.
Уперше в п’ятницю засідання Верховної Ради дев’ятого скликання розпочали годиною запитань до уряду. Запитання від фракцій урядовцям надавали заздалегідь.
Із самого початку міністр оборони Андрій Загороднюк відповів на запитання про те, як уряд бачить практичний механізм розведення військ. Зокрема, за яких умов розпочнеться відведення українських підрозділів. «У результаті засідання тристоронньої контактної групи, яке відбулося 1 жовтня в Мінську, досягнуто домовленостей, згідно з якими розведення має відбутися на ділянках у районах населених пунктів Золоте та Петрівське. Про жодні інші населені пункти мова не йде», — наголосив він. Це відбуватиметься за умови проведення моніторингу спеціальної місії ОБСЄ та під наглядом Спеціального центру контролю та координації — синхронно та дзеркально з обох сторін та має завершитися протягом трьох діб. Передумовою для початку розведення бойових сил і технічних засобів від лінії розмежування має бути підтвердження експертами ОБСЄ відсутності порушень режиму припинення вогню на вказаних ділянках тривалістю не менше семи діб. Відсутність обстрілів визначатиметься на підставі висновків Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ з урахуванням інформації про обстріли, яка надається командуванням Об’єднаних сил та Спеціальним центром контролю та координації. Водночас, зауважив міністр, обстріли зі стрілецької зброї також братимуться до уваги. Народні депутати цікавилися тим, чи готуються відповідні позиції, куди відводитимуть українських військовослужбовців і які там будуть умови.
Уже в грудні 2019 року, повідомив міністр оборони, відповідно до плану застосування Об’єднаних сил, може бути здійснено першу доставку конструкцій модульного типу, необхідну для формування мобільних містечок для проживання особового складу.
Це дозволить діяти в різних умовах, в тому числі, й у разі необхідності повернення наших підрозділів на ділянки розведення бойових сил. Нині проводиться оборонний огляд Збройних Сил, поінформував він. На його висновках складуть обрис нашого майбутнього війська і тільки потім можна буде говорити про те, скільки необхідно коштів для оновлення і посилення української армії.
Також на запитання, які надійшли від кожної фракції в письмовій формі, відповів заступник міністра закордонних справ Василь Боднар. Він наголосив на тому, що так звана «формула Штайнмаєра» визначає лише механізм введення в дію закону про визначення певного особливого статусу окремих районів Донбасу: «Росія під час переговорів у Мінську наполягає на тому, щоб ми запровадили особливий статус для Донбасу на постійній основі. Але визначатиметься він законом, який прийматиме Верховна Рада». Тому, за словами урядовця, саме від народних депутатів залежить, як буде виписаний закон і чи нестиме він в собі загрози федералізації.
Заступник міністра також роз’яснив, чого варто очікувати від перспективи оголошення амністії. Є два терміни, про які ми нині говоримо, зауважив він. Перший стосується недопущення переслідування та покарання осіб, які брали участь у подіях в Луганській та Донецькій областях в 2014 році. Інший, власне, і є амністією і стосується осіб, визнаних судом винними в злочинах. Відповідний закон проголосували в парламенті ще в вересні 2014 року на виконання Мінського протоколу. Але тоді його на підпис Президенту так і не передали. П’ята стаття цього законопроекту, наголосив В. Боднар, містить вичерпний перелік статей Кримінального кодексу України, злочини за якими не підпадають під дію закону про недопущення переслідування. Нині вже визначено, що оголошення амністії може відбутися тільки після того, як буде обрано легітимні органи влади на окупованих територіях, тобто після відновлення суверенітету України. Помилування оголошуватиме суд і воно не стосуватиметься осіб, причетних до порушення норм міжнародного військового законодавства проти людства, а також тих, хто має стосунок до збиття малайзійського Боїнга.
Перший заступник міністра енергетики та захисту довкілля Віталій Шубін у своїх відповідях на запитання від фракцій наголосив: уряд робить усе можливе для того, щоб шахтарі змогли отримати заборговані їм зарплати. Так, 12 жовтня схвалено постанову про виділення мільярда гривень для цих потреб. Також ініційовано зміни до поточного бюджету за статтею реструктуризація боргів перед вугільною галуззю. Він також поінформував, що вже триває аудит усіх державних вугільних шахт, унаслідок якого народним депутатам нададуть висновки з приводу перспектив розвитку галузі.
«Енергетичні товари — це звичайний ринковий товар, — зауважив В. Шубін, відповідаючи на запитання про справедливо сформовану вартість енергетичних товарів. — На ринку має бути багато покупців та продавців і ніхто не має диктувати своїх правил». Перспектива запуску енергетичних ринків України, над якою нині працюють урядовці, дасть нам можливість об’єднатися з енергетичними системами Європи. Нині більшість наших енергетичних станцій пов’язані з системою Російської Федерації.
Незалежно від того, що приймають законотворці, ми поки що не можемо уникнути технічного імпорту, який передбачає технологічні перетікання відповідно до угод між операторами енергетичних систем, запевнив урядовець. «Ми вживаємо всіх заходів для якнайскорішого від’єднання від енергетичної системи Росії, але поки що це технічно неможливо», — зауважив В. Шубін. Він припустив, що було б добре, якби ми змогли позбутися такої необхідності років через три.
Одразу після години запитань до уряду на вимогу двох фракцій було оголошено перерву. Тоді заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк оприлюднила низку депутатських запитів та звернень. Чергова перерва дещо затягнулася. Однак одразу після неї Голова Верховної Ради Дмитро Разумков поінформував, що весь цей час тривала нарада з представниками різних фракцій. Унаслідок цього досягнуто домовленості про включення до порядку денного низки законопроектів. Ішлося передусім про зміни до деяких законів у зв’язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу (№ 2239 та № 2239-1), та зміни до поточного бюджету (№ 2283). Також вирішили невідкладно розглянути зміни до Бюджетного кодексу (№ 2144), ну і сам проект бюджету на 2020 рік (№ 2000). Щоб розглянути всі ці питання, народні депутати продовжили свою роботу.
З приводу того, що відбувається, виступила представниця «Європейської солідарності» Ірина Геращенко, яка наголосила на тому, що в п’ятницю відбулося два «таємних засідання» комітетів — бюджетного та з аграрних питань. Вона також наголосила на тому, що неприпустимо вносити законопроекти в порядок денний фактично хвилина в хвилину. Висловила обурення від імені своєї фракції «Батьківщина» і Юлія Тимошенко. Вона повідомила, що засідання профільного комітету, на якому мали розглядати питання продажу землі сільськогосподарського призначення, було призначено на п’ятницю о 14.30, однак провели його зранку. На цьому зібранні, на якому були присутні тільки прихильники ідеї продажу землі, дали зелене світло законопроекту, який дозволяє купувати її навіть іноземцям, наголосила Ю. Тимошенко. Водночас, Голова Верховної Ради під час наради лідерів фракцій погодився з тим, що таке засідання не можна вважати реальним. І наголосив, що його проведуть наступного тижня із залученням громадськості.
Законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (№ 2144) депутати розглядали за скороченою процедурою. Зміни до Бюджетного кодексу урядовці розробили з метою врегулювання питань, пов’язаних із підготовкою проекту бюджету на 2020 рік, наголосив заступник міністра фінансів Юрій Джигир. Ухвалення цього закону покращить адміністрування платежів та забезпечить наповнення бюджетів різних рівнів, дозволить стабільно фінансувати галузі освіти та охорони здоров’я, удосконалить управління видатками соціального спрямування тощо. Цей документ у першому читанні схвалили 264 голосами.
Розгляд проекту бюджету на наступний рік розпочали майже о пів на третю. Йшли за повною процедурою. Спочатку виступив заступник голови парламентського Комітету з питань бюджету Олександр Трухін. Він повідомив, що до проекту надійшло 2176 поправок. Більшість із них, втім, за рішенням комітету відхилено через незбалансованість. Враховано лише 772.
Під час підготовки до другого читання народні депутати пропонують урядовцям доопрацювати частину збільшення доходів із урахуванням уточнених прогнозних макропоказників, покращити адміністрування податків та зборів, підвищити державні соціальні стандарти (передусім підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати).
Співдоповідачем виступили також Голова Рахункової палати Валерій Пацкан та заступник міністра фінансів Юрій Джигир.
Учора в парламенті вітали з днем народження народних депутатів Сергія Іонушаса, Олену Криворучкіну та Романа Соху.
Дослівно
Міністр оборони Андрій ЗАГОРОДНЮК:
— Підрозділам, які розгорнуті в межах ділянок розведення, визначено завдання з приводу організованого та поетапного зайняття рубежів та позицій поза межами ділянок розведення, — зауважив А. Загороднюк. — Відновлення фортифікаційних споруд вже здійснюються інженерними підрозділами. Про відновлення йдеться тому, що на цих позиціях ми вже були ще в 2016 році. Окрім того, головним управлінням оперативного забезпечення організована доставка та видача матеріальних засобів з польових складів для забезпечення будівництва фортифікаційних споруд у районах відведення військ. Відведення проводитиметься поетапно на заздалегідь підготовлені позиції, з підготовленою системою траншей та ходів сполучення, обладнанням та укриттям для особового складу, місцями для проживання та створеними належними умовами для виконання бойових завдань.
