А також внести зміни до формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами, затвердженої постановою Кабміну 27 грудня 2017 року № 1088. Таке рішення ухвалили за результатами обговорення стану підготовки закладів освіти до 2019/2020 навчального року.
Недоліки в розподілі освітньої субвенції призвели до дефіциту коштів в окремих регіонах, констатували народні депутати. І запропонували при визначенні обсягів фінансування враховувати реальний контингент учнів у школах, передусім у містах зі значним приростом населення. Крім того, вважають за необхідне зменшити розрахункову наповнюваність класів для міст обласного значення та врахувати оплату праці педагогічних працівників, які забезпечують індивідуальну форму навчання. Радять також додати видатки на заміну тимчасово відсутніх працівників у школах та зважити на реальну потребу в коштах на оплату праці вихователів груп продовженого дня.
Заступник голови комітету Сергій Колебошин звернув увагу на проблему з освітньою статистикою, яку подають з областей, районів і ОТГ. Її достовірність — під питанням, що спричиняє додаткові проблеми й під час формування бюджетів, й під час створення мережі опорних шкіл. За словами міністра освіти Ганни Новосад, наразі таких закладів 843, проте деякі з них мають лише по 50—60 учнів. «Звітуючи про кількість, маємо приділяти більше уваги якісним показникам і визначити критерії, якою має бути успішна опорна школа», — вважає Сергій Колебошин. За словами профільного міністра, ці вимоги випишуть у новому законі «Про повну загальну середню освіту».
Удосконаленню мережі навчальних закладів заважає поганий стан доріг та дефіцит шкільних автобусів. Чимало наявної техніки зношено. За даними МОН, загалом потреба у шкільних автобусах на 1 серпня поточного року становила 1082 одиниці. До кінця року облдержадміністрації планують придбати 298.
На думку голови комітету Сергія Бабака, необхідно вдосконалити порядок використання освітніх субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та прибрати перепони, які заважають освоїти кошти вчасно. Міністр освіти Ганна Новосад повідомила: з 1,3 мільярдів гривень субвенції на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» цьогоріч використано 66 відсотків. Закладені в ній кошти на закупівлю меблів та дидактичних матеріалів використано на 75,7 відсотка, а на перепідготовку вчителів — лише на 18 відсотків.
Народні депутати зазначили, що залишається нерозв’язаним питання розподілу за місяцями лімітних призначень коштів освітньої субвенції для закупівлі дидактичних матеріалів, сучасних меблів, комп’ютерів та відповідного мультимедійного контенту для «НУШ».
Крім того, за словами Сергія Колебошина, треба змінити ситуацію, коли недобросовісні учасники ринку, користуючись антимонопольним законодавством, блокують проведення тендерів на закупівлю товарів чи послуг для шкіл. На переконання Ганни Новосад, не сприяють справі й зайві бюрократичні процедури, коли закупівлю комп’ютерів та обладнання для під’єднання шкіл до Інтернету місцевій владі треба погоджувати з Державним агентством з електронного врядування.
На комітеті також обговорювали перебіг підготовки до другого читання проекту закону «Про повну загальну середню освіту» (реєстр. № 0901). Станом на 11 жовтня робоча група розглянула понад 300 правок, пропозицій та зауважень народних депутатів України до цього документа. За словами народного депутата Олени Лис, яка очолює робочу групу, низка положень законопроекту потребує додаткового обговорення за участю парламентаріїв, представників МОН та Мінфіну, а також профспілок. Найбільше суперечок викличуть статті про забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії учнів та територіальної доступності закладів освіти, запровадження педагогічної інтернатури, робочий час та зарплату педагогів, положення про ліквідацію чи перепрофілювання шкіл.
