Із настанням осені Україну огортає димом. Одні, особливо астматики, скаржаться на нестерпний сморід, інші продовжують свою чорну в прямому і переносному сенсі справу. Фермери масово спалюють стерню. На Запоріжжі люди з цього приводу навіть вийшли на протест, проте землекористувачі пояснили, що палили і будуть палити, бо, мовляв, пальне дороге, а отже, дискування влітає в копієчку. При цьому, щоправда, забувають, що такий «обробіток» завдає непоправної шкоди не лише довкіллю, а й самій землі, адже так втрачається дорогоцінний гумус.
Не відстають від фермерів і приватні господарства. Крім опалого листя, інших органічних решток часто-густо до вогнища кидають пластик, і тоді сморід стає просто нестерпний. Нерідко жертвами стають самі палії. Стрічки новин рясніють повідомленнями про те, що в полум’ї на своїх присадибних ділянках гинуть люди. Нещодавно на Київщині дідусь, знищуючи суху траву, зазнав опіків. При цьому, як написала на своїй сторінці в Фейсбуці сусідка, що доправляла його до лікарні, старенький сказав, що й далі палитиме, бо «куди ж діватися». Загалом соцмережі переповнені гнівними повідомленнями, є навіть заклики на кшталт: «Нам потрібна екологічна інквізиція!»
А й справді, що потрібно, аби люди схаменулися і перестали знищувати природу і труїти себе ж самих?
За самовільне спалювання сухої рослинності або її решток передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.
Відповідно до ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення випалювання стерні, лук, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя тощо тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, — тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів і на посадових осіб — від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 245 Кримінального кодексу України, знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, уздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом — караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Тож громадян закликають відмовитись від спалювання сухої рослинності, сміття та пожнивних решток. Адже кожен підпал не лише завдає суттєвої шкоди довкіллю, а й несе загрозу життю та здоров’ю.
Фото з сайту dsns.gov.ua
