Навряд чи приєднання нашої держави до будь-якого іншого міжнародного договору спричинило такі дискусії та увагу різних органів державної влади, громадянського суспільства, експертного середовища. Про це йшлося учора під час круглого столу

«Римський статут і захист прав, свобод громадян України: можливості та застереження», організованого Комітетом Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності спільно з Українським інститутом майбутнього.

Обговорення розпочав постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич. Щоб зникли будь-які сумніви, він одразу наголосив, що виступає «за» якнайшвидшу ратифікацію Римського статуту. Окрім того, чиновник зазначив: Україна уже визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, коли двічі скористалася механізмом, який міститься у статті 12 Римського статуту. Тож, фактично, країна уже має зобов’язання про співробітництво з МКС та має виконувати всі його рішення.

«Ратифікація Римського статуту дозволить Україні мати ще й права. Зокрема, право бути членом Асамблеї держав—учасниць МКС, право виносити питання на порядок денний Асамблеї та брати активну участь в її роботі, право вносити кандидатуру судді Міжнародного кримінального суду від України, право брати участь у виборах прокурора МКС та інші права, яких, поки що, ми не маємо. Ну і навряд чи на міжнародному рівні може бути інший механізм, окрім МКС, який може допомогти притягнути до відповідальності громадян держави-окупанта за скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів на території тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим та міста Севастополя», — зазначив він.

На захист необхідності ратифікації Римського статуту виступає і виконавчий директор Української гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. Він розповів, що УГСПЛ у співпраці з Генеральною прокуратурою збирають докази одного епізоду катування полонених на тимчасово окупованих територіях, який стався п’ять років тому. Та уже зараз у прокуратурі розуміють, що на національному рівні Україна не зможе притягнути до відповідальності винних у катуванні. У правоохоронців недостатньо інструментів, тож потрібно виходити на міжнародний рівень. І тут доречним є принцип комплементарності, який лежить в основі юрисдикції Міжнародного кримінального суду. У пункті 4 преамбули Римського статуту підтверджується, що «найсерйозніші злочини, які викликають стурбованість усього міжнародного співтовариства, не мають залишатися безкарними і що їх дійове переслідування має бути забезпечене як заходами, вжитими на національному рівні, так і активізацією міжнародного співробітництва».

Іншої думки заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. Він зазначив, що МКС — не панацея. Та розповів, що за 20 років діяльності ця інстанція витратила 1,5 млрд доларів та винесла 3 вироки, що доводить її неефективність.

«До того ж, МКС не захищає нас від Росії, адже РФ не ратифікує цей документ, як і Китай, Ізраїль чи інші країни, де є триваючі конфлікти. В Україні є Кримінальний, Кримінальний процесуальний кодекси та Інтерпол. Будь-якого злочинця ми можемо оголосити в розшук і нам його видадуть», — додав Антон Геращенко.

Окрім того, учасники дискусії наголосили на необхідності внесення змін до Кримінального кодексу України, аби на національному рівні належно криміналізувати міжнародні злочини — геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини.