Заступник керівника апарату Верховної Ради України Микола Шевчук.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Захід відбувався за участі народних депутатів, представників апарату Верховної Ради, прес-служби парламенту, представників засобів масової інформації та під патронатом проекту ЄС-ПРООН з парламентської реформи.
Комунікаційна стратегія діяльності Верховної Ради була ухвалена ще 2017 року, нагадав заступник керівника апарату Верховної Ради Микола Шевчук, тож час підбити підсумки зробленого та найголовніше — визначити, що ще має бути реалізовано. М. Шевчук висловив сподівання, що нинішня зустріч буде напрочуд результативною.
Модератор заходу, представниця ГО «Інститут Медіа Права» Тетяна Семілетко висловила думку, що нинішня робота буде певним перезавантаженням, адже нині працює новий склад парламенту і у народних депутатів є своє бачення вирішення цього питання.
Присутні на семінарі народні депутати, зокрема, Євгенія Кравчук, Тетяна Циба, Сергій Швець мають стати драйверами, рушіями зміни комунікації всередині парламенту. Як зауважила заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук («Слуга народу»), нині є політична воля для того, щоб стратегії втілювалися в життя. «Абсолютно точно можу сказати, що Голова Верховної Ради поділяє думку, що парламент має бути прикладом відкритості, зручності не лише для представників медіа, а й для суспільства. Комунікації самі по собі, звісно, можуть покращити ситуацію, але для політиків важливо розуміти, що в основі є дії», — зауважила Є. Кравчук, акцентувавши у цьому контексті увагу на соціології. Рівень довіри до парламенту, за її словами, змінився не тому, що нинішня влада почала краще комунікувати, а тому, що змінились політична система і люди. «Нині ми можемо правильно скористатися цією довірою, виправдати її», — сказала вона. У цьому контексті депутат процитувала прислів’я, щоправда, російською мовою: «Если нет конкретних дел — не спасет пиар-отдел». Тож передусім, наголосила вона, політики мають працювати над рішеннями, які можна пояснювати, нормально комунікувати.
І тут ідеться не лише про інституційні зміни, щоб всі фахівці взаємодіяли між собою, потрібно звернути увагу й на покращення комунікації з боку комітетів. Депутат розповіла про новацію, яка буде втілена в їхньому комітеті — запровадження посади для людини, яка займатиметься виключно питаннями комунікації.
У свою чергу фахівець е-врядування та прозорості роботи парламенту ПРООН Наталка Ватаманюк, пригадавши, як створювалася Комунікаційна стратегія, зауважила: «Дуже тішить те, що 2,5 року тому нам вдалося дійти консенсусу, дописати
Комунікаційну стратегію Верховної Ради. Дуже тішуся, що багато моментів з цієї стратегії вже почали діяти. Ми бачимо, як розвиваються парламентські соціальні мережі, як Верховна Рада намагається комунікувати по- іншому. Один із прикладів — відкриття Освітнього центру. Дуже тішить, що з’являється звітність народних депутатів, що Голова Верховної Ради починає по-іншому проводити прес-конференції, зустрічі з журналістами. Це все комплекс одного руху, куди Верховна Рада прагне йти в своїх комунікаціях до більш відкритої, ефективної інституції і тим самим показувати громадянам, що парламент може бути в поміч громадянам, а громадяни мають інструмент і можливість долучатися до роботи законодавчого органу».
Нинішній захід — це перша стратегічна сесія із серії, яка буде спрямована на написання плану дій виконання комунікаційної стратегії.
Робота сесії була одразу розділена на три групи. Це було зроблено для того, щоб якомога більше напрацювати цілей, з’ясувати потреби аудиторії. Допомогти у цьому мали також представлені на заході Проміжні результати реалізації Комунікаційної стратегії Верховної Ради України у період з листопада 2017 року по липень 2019 року та Контент-аналіз висвітлення роботи Верховної Ради за 2018 рік.
