Наталія Ненюченко, заступник міністра соціальної політики України, Галина Третьякова, голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Григорій Осовий, голова СПО об’єднань профспілок на національному рівні, Кенічі Хіросе, старший спеціаліст з питань соціального захисту Бюро МОП для країн ЦСЄ (Будапешт).
Під час тристоронньої зустрічі щодо майбутньої пенсійної системи в Україні.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Якою має бути майбутня пенсійна система в Україні, обговорювали учасники тристоронньої зустрічі, яку провели Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Міністерство соціальної політики та Міжнародна організація праці.
Як зауважила голова Комітету з питань соцполітики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, пенсія — це завжди макроекономічне питання. Адже макроекономіка — це чотири великі операції: виробництво, перерозподіл, обмін (торгівля) і споживання. «Коли ми кажемо про пенсію, то йдеться про половину функцій макроекономіки — перерозподіл і споживання. В Україні сьогодні надзвичайно низький коефіцієнт заміщення (співвідношення сплачених пенсій (ідеться лише про трудові виплати) і фонду заробітної плати). Ми забезпечуємо пенсіонерів удвічі менше, ніж того вимагає Конвенція Міжнародної організації праці, де передбачено, що мінімальне пенсійне забезпечення має становити 40 відсотків від зарплати», — зауважила Г. Третьякова, додавши, що мінімальна трудова пенсія нині прив’язана до прожиткового мінімуму, який є заниженим відносно реального прожиткового мінімуму щонайменше вдвічі.
«Ми стоїмо перед проблемою наявної бідності серед пенсіонерів і маємо щось робити і шукати креативні підходи, щоб наповнювати Пенсійний фонд, щоб утримувати сучасних пенсіонерів. Серед таких підходів, за словами голови комітету, колись був податок на продаж валюти, ще раніше — податок на мобільні телефони, а нещодавно — кошти від розмитнення так званих «євроблях». «Нині влада також шукає різні креативні види наповнення Пенсійного фонду, але, мабуть, досить шукати лише варіанти наповнення Пенсійного фонду, потрібно переходити на більш комплексні підходи», — констатувала вона.
Голова СПО об’єднань профспілок на національному рівні Григорій Осовий, наголосивши, що на це питання потрібно дивитися глобально, зауважив: «Економіка має працювати продуктивно, люди — отримувати гідну зарплату, а відрахування від зарплати, як відкладена частка своїх доходів, мають бути достатніми, щоб отримувати гідну пенсію. Це стратегічний шлях, іншого немає». Профспілковий лідер нагадав, що нині єдиний соціальний внесок (ЄСВ) становить 22 відсотки. Проте він переконаний: внесок має бути більший, хоча й визнає, що роботодавці та урядовці заперечуватимуть проти цього. «Зменшення ЄСВ в майбутньому, а такі ідеї є, — це шлях в нікуди, шлях до повного завалення системи пенсійного забезпечення. Свого часу очікувалось, що зменшення відрахувань з 37 до 22 відсотків сприятиме детінізації ринку, трудових відносин і накопичення Пенсійного фонду збільшаться. Цього не відбулося. Майже 80 міль-ярдів гривень стали подарунком для бізнесу, але жодним чином не вплинули ні на розмір зарплат, ні на збільшення ПФ», — наголосив Г. Осовий, додавши, що європейська практика свідчить: такі відрахування становлять від 25 до 34 відсотків.
Цю тезу підтримав старший спеціаліст з питань соціального захисту Бюро МОП для країн Центральної та Східної Європи Кенічі Хіросе. За його словами, українська система соцзабезпечення нині перебуває на перехресті і настав час вирішувати її майбутнє.
У цьому контексті він зауважив, що 22 відсотки внесків — це дуже мало. «Навіть сусідня з вами Польща має значно більші відрахування, щоб підтримувати пенсійну систему», — сказав він.
Водночас Кенічі Хіросе висловив думку, що запровадження пенсійної системи другого рівня не розв’яже наявні проблеми солідарної системи: «Спочатку потрібно розв’язати їх, а вже потім вводити щось нове. Іншими словами, запровадження пенсійної системи другого рівня є для України передчасним в даних умовах. Будь-який додатковий ресурс варто перенаправляти до державної пенсійної системи, щоб зменшити дефіцит і, врешті-решт, покращити рівень пенсійних виплат». Вирішальну роль у цьому, на його думку, відіграватимуть покращення дотримання законодавства та збору внесків, а також скорочення незадекларованої праці.
