«Цей документ містить цифри, з яких ми будемо виходити, готуючи до другого читання проект держбюджету на наступний рік», — повідомив під час брифінгу Прем’єр-міністр Олексій Гончарук, зауваживши, що Мінекономрозвитку запропонувало два сценарії, за якими може розвиватися економіка.

За першим, консервативним сценарієм, що повторює оцінку Світового банку, у 2020 році зростання валового внутрішнього продукту становитиме 3,7 відсотка. До того ж глава уряду звернув увагу, що навіть консервативний прогноз оптимістичніший від того, що був розрахований раніше. «Навесні прогнозувалося 3,3 відсотка зростання ВВП, тоді як нині ця цифра збільшується до 3,7 відсотка. Ми віримо, що Україна може розвиватися швидше, ніж очікувалося раніше», — сказав О. Гончарук. Водночас оптимістичний прогноз Мінекономрозвитку передбачає зростання ВВП у 2020 році на 4,8 відсотка, у 2021-му — на 5,5 та у 2022-му — на 6,5 відсотка. «Ми вибрали консервативний сценарій, який передбачає зростання ВВП на 3,7 відсотка, щоб обережніше планувати державні фінанси та не наобіцяти людям якісь захмарні виплати, з якими держава не зможе впоратися. Саме на ньому ми будуватимемо доходну частину держбюджету, який подаватимемо в парламент на друге читання», — повідомив прем’єр.

Як розвиватиметься країна — за консервативним чи оптимістичним сценарієм, — залежить від сценаріїв боротьби з корупцією. «Якщо в країні буде вестися реальна боротьба з корупцією, то економіка наступного року може зрости на 4,8 відсотка. І загалом це також реалістичний прогноз, але для його втілення діяльності самого уряду недостатньо, бо потрібно, щоб синхронно працювали всі гілки влади, правоохоронні органи і судова влада передусім», — підкреслив він.

Відповідаючи на запитання щодо курсу гривні на наступний рік, О. Гончарук повідомив, що в умовах реалізації консервативного сценарію він прогнозується на рівні 27 гривень за долар, а якщо економіка розвиватиметься швидше, то курс буде в межах 24,8 гривні за долар. «Тобто що швидше економіка зростатиме, то більше укріплюватиметься гривня», — зауважив він.

На рівні держави здійснюється контроль, щоб у міст не було проблем із розрахунками з монополістами. «Загалом країна до опалювального сезону готова, крім таких міст, як Сміла та Новий Розділ. Там ситуація особлива, і ми втрутилися, щоб протягом найближчих днів врегулювати ситуацію», — зазначив прем’єр, зауваживши, що також відпрацьовується сценарій на випадок, якщо не буде продовжено контракт на транзит російського газу. «Якщо припиниться транзит російського газу до Європи, нам доведеться інакше експлуатувати газотранспортну систему, тож у деяких невеликих містах можуть виникнути тимчасові проблеми. Ми про них наперед знаємо, тож думаю, що ніяких позаштатних ситуацій не буде», — запевнив він.

Кабінет Міністрів ухвалив рішення, яке передбачає, що надалі державне майно має продаватися виключно через аукціон ProZorro. Продажі. «Система, яка працювала у вигляді експерименту, визнана вдалою, тому далі правила електронних аукціонів мають поширюватися на всі відносини з відчуження державних активів», — зазначив прем’єр і додав, що водночас уряд поширив ці правила на продаж рибних ресурсів.

Також схвалено законопроект, який уможливить укладання міжнародних контрактів в електронній формі, та про Національну систему геопросторових даних, який визначить правила функціонування та взаємодії між собою всіх державних кадастрів України.

Іншими рішеннями уряд полегшив іноземним компаніям можливість відкриття представництв на території України та спростив порядок оформлення українськими науковцями відряджень для здійснення досліджень, що раніше вимагало обов’язкового погодження з міністерством.