Мадам Президент,
Мадам Генеральний секретар,
Ваші Високоповажності,
шановні колеги,
пані та панове,

Цьогорічна конференція є знаковою з багатьох причин. Вона є чудовим приводом підвести своєрідні підсумки, оцінити успіхи Ради Європи як міжнародної організації за 70-річний період її існування та спробувати зрозуміти першопричини її невдач. Часи змінилися, змінився і контекст міждержавних відносин, але цінності і принципи, які закладалися засновниками Ради Європи, залишаються актуальними і сьогодні.
Ментально наша країна завжди належала до Європейського дому вільних націй. І громадяни України заплатили надвисоку ціну, захищаючи цінності демократичного світу.

Цього року і в Україні відбулися глобальні зміни, які стали можливими завдяки вільним і демократичним виборам. Наша команда отримала суттєвий кредит довіри від українських громадян.

Україна продемонструвала, що широке залучення громадян, а особливо молоді, до політичного життя країни є можливим.

Саме це і дає змогу нам служити українським громадянам, вирішувати їхні нагальні проблеми.

Як голова новообраного парламенту, можу запевнити, що нова українська влада усвідомлює величезну відповідальність за майбутнє України, за майбутнє своїх громадян, а тому повністю віддана ефективним реформам і оновленню в усіх сферах життя суспільства і держави.

Минулого тижня ми підвели підсумки перших 50 днів роботи парламенту. Протягом цього періоду ми змогли закласти необхідну юридичну основу для проведення подальших реформ новим урядом України.

Шановні представники національних делегацій,

Майже чверть століття тому Україна приєдналася до Ради Європи, вступивши в клуб демократичних країн. Цей період членства в Організації не завжди був однозначним, проте Рада Європи завжди залишалася важливим міжнародним майданчиком для пошуку спільних і своєчасних відповідей на виклики часу.

Україна стурбована підривом ефективності ключових органів Ради Європи через скасування права накладати дієві санкції на держави-члени, які порушують свої зобов’язання, проводять системну та цілеспрямовану політику нехтування правами людини.

Подвійні стандарти, що, на жаль, іноді стають частиною буденного процесу прийняття рішень в Раді Європи, ставлять під сумнів ціннісні орієнтири цієї Організації.

Цілком вмотивованим є рішення щодо відмови від участі в сесії ПАРЄ Постійної делегації Верховної Ради України на знак протесту проти повернення делегації Росії в Парламентську Асамблея РЄ без виконання жодної з семи (!) резолюцій Організації відносно триваючої збройної агресії проти України.

Це рішення є реакцією на тотальне і системне порушення агресором прав людини на тимчасово окупованих територіях. Більш того, ситуація з повноваженнями української делегації створила небезпечний прецедент, наслідки якого наразі важко спрогнозувати.

Україна стурбована тим, що Організація слабко реагує на сталі тенденції порушення прав людини в окремих країнах, зокрема у Росії. Хоча саме захист прав людини разом з доступом до правосуддя Європейського суду з прав людини було головним аргументом на користь повернення російської делегації. Наша країна, спільно з іншими державами, не готова миритися зі спробами дискредитації авторитету Ради Європи.

Шановні колеги,

На моє переконання, наступні 70 років існування Ради Європи мають пройти під гаслами повернення до базових принципів та ідей на момент створення Організації. Як показує історія, компроміси з сумлінням завжди погано закінчувалися. Наші послідовність та принциповість мають бути непорушними, якщо дійсно прагнемо до утвердження міжнародного права як цінності.
Україна ставить перед собою завдання уберегти Раду Європи, у тому числі і ПАРЄ, від тих негативних наслідків політики подвійних стандартів, зберегти її як загальноєвропейську платформу не лише формування високих стандартів у сфері прав людини, демократії та верховенства права, але й загальноєвропейської безпеки.

Територіальні амбіції окремих країн—членів Організації кинули тінь на мирне майбутнє наших народів. Історичні можливості зміцнити мир та стабільність на континенті щоразу втрачаються.

Єдиною запорукою вільного та демократичного розвитку, утвердження європейського простору в якості «...великої території демократичної безпеки...» — є готовність забезпечити не на словах, а на ділі, дотримання прав людини, верховенства права та демократичних свобод.

Отже, фундаментом розвитку Європи на наступні 70 років має стати концепція демократичної безпеки шляхом реалізації принципів, які закладені в Європейській хартії прав людини. Без демократичних цінностей не може бути стабільної Європи. Зневага до прав людини породжує агресію, яка несе небезпеку для всього світу.

Маю впевненість, що в наших силах створити умови для того, щоб Рада Європи і ПАРЄ подолали цю кризу довіри, щоб національні парламенти, які не тільки не дотримуються високих стандартів з прав людини, верховенства права та демократії, й принципів добросусідства, мирного співіснування, непорушності кордонів, — відчули наслідки подібного ігнорування.

Переконаний, що відновлення поваги до демократичних цінностей має стати наскрізною темою подальших дебатів в цих стінах.

Дякую за увагу!

Прес-служба апарату Верховної Ради України.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.