Чернігівські журналісти біля входу до фестивального поля у Плисках.
Фото автора.
Фестиваль у селі? У громаді, яка має лишень три тисячі мешканців? У місцевості, де немає відомих туристам пам’яток? З таким скепсисом я їхав до села Плиски — центр ОТГ, на фестиваль «Плиски-турфест».
Щоправда, село Плиски Борзнянського району відоме своєю футбольною командою і стадіоном, завдяки земляку-меценату Михайлу Голиці обладнаному не гірше міського. Тут є і готелі, в яких щоліта буває людно саме завдяки спортивним туристам — учасникам змагань та фанам команд. На плисківському полі грав навіть «Шахтар»! Загалом у селі чотири футбольні поля.
«Ми в Божому місці», — переконана плисківський сільський голова Марина Вірко. Адже поруч — Мотронівка, Батурин, Ніжин, недалеко Качанівка і Тростянець, тобто відвідувані туристами місця. Але для чого туристам їхати у Плиски?
Плисківська ОТГ перемогла в конкурсі Міністерства культури України «Маленькі міста — великі враження». Як розповіла Марина Вірко, плисківський сільський голова, фестиваль став продовженням музичного фестивалю «Джерело надій», започаткованого в громаді минулого року.
«Проведення таких заходів сприяє розкриттю талантів, допомагає соціальній адаптації та інтеграції в суспільство. Тому ми дуже вдячні і державі, і Богу за те, що в нас є така можливість відродження духовності і культури. Тому що в таких маленьких громадах, як наша, жити дуже важко, і хочеться, щоб наше підростаюче покоління розуміло, до чого прагнути й куди йти», — додала Марина Вірко.
Перемога в конкурсі «Малі міста — великі враження» дала можливість розширити формат конкурсу, запросити більше творчих колективів з усієї області, започаткувати нові традиції та конкурси.
Фестиваль розпочинався парадом барабанщиць. За ними — ансамбль духових інструментів з Борзни. На сцені виступали і артисти «Сіверських клейнодів» обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм, і самодіяльні митці.
Неподалік — виставка народних майстрів. Вдалині — «Гарнюні-поросюні». Так назвали виставку поросят різних порід — тут і так звані корейські травоїдні, і угорські волохаті, що вже приживаються на Чернігівщині. Гарцювали тут і артисти кінного театру. І, звісно, шкварчали шашлики та ковбаски...
На фестивалі пожежники-добровольці отримали посвідчення та комплекти спеціального одягу. Пожежна команда створена під час реалізації проекту «Вдосконалення системи цивільного захисту населення в громадах» за підтримки програми «U-LEAD з Європою».
Бюджет фестивалю становив 250 тисяч гривень, із них 175 тисяч виділило Міністерство культури України, 25 тисяч надав фінансовий партнер громади та 50 тисяч вклала сама громада. Вітав присутніх зі святом народний депутат України Валерій Давиденко. Приїхав подивитися на фестиваль і знаний серед керівників ОТГ Володимир Кучма — лідер Кіптівської громади. Власне, він планує невдовзі в себе проводити картопляний фестиваль.
Плисківська громада об’єднала ще чотири села — Велику Загорівку, Сиволож, Махнівку та Степ. Село Сиволож відоме з 1147 року. Ровесник Москви, якщо вірити офіційній історіографії, бо нині вчені доводять пізнішу дату заснування улусу Золотої Орди — нинішньої столиці Росії.
Велика Загорівка колись славилася великими садами. Є амбіція відродити переробку садовини і в ОТГ. Тут гарна земля, через що і оренда її дає хороші надходження до бюджету громади. Марина Вірко каже, що спочатку не хотіла децентралізації: «Ми мали достатньо і зверх того...». Проте переконалася у незворотності й необхідності цього процесу. Тепер у громади «чистий бюджет» становить 12 мільйонів, а із субвенціями — 22. Нещодавній аукціон на право оренди земель запасу дав громаді понад
5 мільйонів гривень. Завдяки чому ремонтуються дороги, освітлюються вулиці: скажімо, у Махнівці невдовзі вмикнуть освітлення на вулиці протяжністю 1,2 кілометра. Це в маленькому селі, де взагалі ніколи освітлення не було! Сільський голова чи її підлеглі вітають у громаді кожного ювіляра — від 10 до 100 років. «Щоб люди розуміли, що вони комусь потрібні», — коментує Марина Вірко. До речі, на наступні роки у школах громади прогнозується збільшення учнів після десятиліть зменшення...
Мій скепсис щодо фестивалю розвіявся. Бо, як дійшли спільного висновку в розмові з Володимиром Бойком, радником Чернігівського центру розвитку місцевого самоврядування, хоча сам фестиваль туристів не приведе, але він став об’єднувальним чинником для малої, але стійкої громади. А це — головне.
