Фото Олександра КЛИМЕНКА
Початок роботи Верховної Ради дев’ятого скликання ознаменувався славнозвісним «турборежимом». Швидке ухвалення рішень стало можливе завдяки монобільшості, яка нині налічує 252 народні депутати з числа представників фракції партії «Слуга народу». Парламентарії, виконуючи свої передвиборні обіцянки, серед перших ухвалили законопроекти про скасування депутатської недоторканності, а також про імпічмент Президента. Щоправда, представники опозиції назвали його «законом про неможливість імпічменту», адже механізм настільки складний, що реалізувати його буде дуже непросто.
Верховна Рада також достроково припинила повноваження всього складу ЦВК. Проте більшість колег по парламенту назвали це рішення, швидше, політичним, аніж аргументованим. Про це, за словами опозиційних депутатів, може свідчити той факт, що деяких «старих» членів ЦВК було перепризначено в новий склад комісії. Однак, за словами представника Президента у Верховній Раді Руслана Стефанчука, глава держави вніс до парламенту вмотивоване подання про звільнення всього складу ЦВК.
«Попри частково позитивні оцінки міжнародних інституцій щодо діяльності нинішнього складу ЦВК, її функціонування супроводжувалося низкою неоднозначних рішень та дій», — наголосив він та додав, що відповідно до закону про Центральну виборчу комісію повноваження всього складу ЦВК може бути припинено Верховною Радою за вмотивованим поданням Президента. Тож формально законодавчих вимог було дотримано. Ці швидкі рішення, звісно, сподобалися виборцям і рівень довіри до парламенту з початку його роботи залишається доволі високий. Як зауважив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, рівень довіри до парламенту за два тижні його роботи в новому складі зріс із 4 до 39 відсотків. Позитивно громадяни оцінили й прискорення роботи законодавчого органу. «Ми рухаємося у правильному напрямі, і це підтверджують соціологи», — сказав глава парламенту.
Крім того, народні депутати конституційною більшість голосів розблокували роботу Вищого антикорупційного суду, ухваливши у другому читанні та в цілому проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» (щодо початку роботи суду)». Закон дасть змогу суду сфокусуватися винятково на справах високопосадової корупції.
Не менш активною була робота і в комітетах. Одним із знакових рішень, зокрема, стала рекомендація Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів розглянути в сесійній залі два альтернативні законопроекти щодо надання статусу учасника бойових дій добровольцям. Це законопроекти «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників антитерористичної операції» (№ 2045, № 2045-1).
Питання дуже актуальне для країни, в якій шостий рік точиться війна з російським агресором. Водночас Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики розглянув та рекомендував парламенту ухвалити у другому читанні та в цілому зміни до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції (реєстр. № 1029), внесений Президентом як невідкладний. Проект регулює діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції, до роботи якого є безліч запитань та спостерігається невдоволення. Депутати ухвалили цей закон на пленарному засіданні другого жовтня.
16 жовтня Верховна Рада в цілому ухвалила президентський законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування». Позитивне голосування стало можливе завдяки підтримці проекту представниками «Слуги народу» — 219 та низки позафракційних обранців — 17. Представники решти фракцій не дали жодного голосу. Ба більше, критикували проект, наголошуючи, що він потребує істотного доопрацювання. Зрештою, й Рада Європи висловила свою стурбованість через згаданий документ і звернулася до Венеціанської комісії з проханням надати висновки щодо нього. Більш досвідчені колеги, власне, й пропонували дочекатися висновків Венеціанської комісії, а потім доопрацювати законо-проект з їх урахуванням.
Утім, доконаним фактом є те, що за свої перші 50 днів діяльності новий парламент зробив набагато більше, ніж усі попередні скликання за аналогічний період. Але перші результати назвати підсумками дуже важко, адже все тільки починається, переконаний Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, додавши, що попереду ще більше роботи.
