А також продовжував вирішувати організаційні й кадрові питання та опікувався підготовкою до опалювального сезону.

«Головне завдання на наступні п’ять років — подолання бідності. І це не просто якась пишномовна пропозиція, бо в Україні, на жаль, понад десять мільйонів наших співгромадян живуть за межею бідності. Що це означає? Це означає, що вони отримують менше прожиткового мінімуму», — сказав під час презентації програми Прем’єр-міністр Олексій Гончарук і підкреслив, що саме тому уряд ставить собі за мету впродовж наступних п’яти років домогтися 40 відсотків економічного зростання: 5 відсотків у 2020 році і по 7 — кожного наступного року.

У трьох розділах Програми дій Кабінету Міністрів (розвиток людського капіталу, розвиток економіки та побудова ефективної держави) міститься 78 цілей, за втіленням яких і пропонується оцінювати роботу урядовців. Зокрема, уряд планує продовжити розбудову Нової української школи та реформувати си-стему вищої освіти, запровадивши такий адресний підхід, який дасть змогу стимулювати талановитих людей, а не дотувати не-
ефективність. В охороні здоров’я й далі втілюватиметься принцип «гроші ходять за пацієнтом», а також здійснюватиметься перехід до фінансування медичних послуг пацієнтам, а не ліжок та приміщень. Так само працюватиме програма «Доступні ліки» і запроваджуватиметься автономізація лікарень та індивідуальне ліцензування лікарів. Водночас О. Гончарук визнав, що хоча задекларований рівень прожиткового мінімуму є недостатнім для гідного життя людини, проте для його істотного збільшення потрібно щонайменше 140—150 мільярдів гривень. «Ці гроші неможливо одразу знайти в бюджеті, але ми маємо працювати, щоб протягом наступних п’яти років економічне зростання надало нам необхідний для цього ресурс», — сказав він та зауважив, що виходить із розрахунків, за якими один відсоток економічного зростання дорівнює приблизно 15 мільярдам гривень надходжень до бюджету. А поки необхідних ресурсів немає, прем’єр пропонує суспільству такий підхід: 70 відсотків доходів витрачати на користь майбутнього (інфраструктура, енергозбереження та розвиток людського капіталу), а 30 відсотків — на «побутові» витрати держави.

Саме такі збалансованість та реалістичність закладено до ухваленого в першому читанні проекту держбюджету на 2020 рік. Нагадаємо, що новий уряд сформував проект бюджету на прогнозних макропоказниках економічного і соціального розвитку, які було розраховано ще навесні нинішнього року, тож після їх уточнення планується переглянути й доходну та видаткову частини проекту бюджету-2020, який буде подано на друге читання. 

Затверджений минулого тижня Кабінетом Міністрів оновлений макропрогноз на 2020—2022 роки передбачає консервативний та оптимістичний сценарії. За першим, консервативним, сценарієм, у 2020 році зростання валового внутрішнього продукту становитиме 3,7 відсотка, і саме на його основі формуватиметься бюджет наступного року. «Ми вибрали консервативний сценарій, який передбачає зростання ВВП на 3,7 відсотка, щоб обережніше планувати державні фінанси та не наобіцяти людям якісь захмарні виплати, з якими держава не зможе впоратися. Саме на ньому ми будуватимемо доходну частину держбюджету, який подаватимемо в парламент на друге читання», — повідомив прем’єр.

Зазначимо, що оптимістичний макропрогноз передбачає зростання ВВП у 2020 році на 4,8 відсотка, 
у 2021-му — на 5,5 та у 2022-му — на 6,5 відсотка. А за яким сценарієм розвиватиметься країна наступного року, на думку прем’єра залежить від сценаріїв боротьби з корупцією. «Якщо в країні буде вестися реальна боротьба з корупцією, то економіка наступного року може зрости на 4,8 відсотка. Загалом це також реалістичний прогноз, але для його втілення діяльності самого уряду недостатньо, бо потрібно, щоб синхронно працювали всі гілки влади, правоохоронні органи і судова влада передусім», — підкреслив О. Гончарук.

У цьому контексті також дуже важливим є продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом, оскільки наступного року Україну очікують великі боргові виплати. Міністр фінансів Оксана Маркарова, яка бере безпосередню участь у цих переговорах з МВФ, повідомила, що найближчими тижнями місія знову прибуде до Києва для подальшого обговорення всіх деталей співпраці.

Також Україна розраховує до кінця року підписати новий довгостроковий транзитний договір із «Газпромом». «Нам важливо отримати новий довгостроковий договір, тому що наша газотранспортна система починає працювати за європейськими правилами. Ми також ставимо за мету отримання довгострокового контракту, бо продовження на рік старого контракту за старими правилами нам просто не підходить», — сказав прем’єр, хоча й не висловив упевненості в досягненні позитивного результату.

Та хоч би як там було, а Україна до кінця року планує отримати повністю сертифікованого та юридично оформленого оператора газотранспортної системи. «Якщо ми не зможемо завершити анбандлінг (відо-кремлення транспортування природного газу від його видобутку та постачання. — Авт.), Україна буде звинувачена в усіх потенційних проблемах наступної зими. Ми повинні отримати повністю сертифікованого оператора до кінця цього року», — сказав голова правління НАК «Нафтогаз України», виступаючи на П’ятому газовому форумі в Києві. На сьогодні «Нафтогаз України» здійснює технічні процедури для забезпечення роботи газо-транспортної системи в нових умовах, однак для завершення відокремлення ГТС парламент має ухвалити в цілому законопроект про анбандлінг, а уряд — завершити процедуру формування незалежного та дієздатного оператора газотранспортної системи.

В умовах невизначеності з підписанням нового транзитного договору Україна вже накопичила в підземних сховищах (ПСГ) 21,6 мільярда кубометрів газу, що на 4,5 мільярда кубометрів більше, ніж на такий само минулорічний період. Загалом такі запаси газу є рекордними за останніх 10 років та мають гарантувати стабільне проходження опалювального сезону.