Попри тисячі безробітних, котрі стоять на обліку в центрах зайнятості на Сумщині, області не вистачає робочих рук. Чи може таке бути? Виявляється, може, бо хоча місця охоронників та прибиральниць «розписані» на багато місяців наперед, вакансії токарів, водіїв або електрозварників залишаються вільними впродовж тривалого часу. Парадоксу тут немає: вдома залишаються здебільшого різнороби, котрі вміють виконувати лише найпростіші завдання, а кваліфіковані кадри виїжджають «за бугор». Це вже давно ні для кого не новина, але її небезпеку ще не усвідомлюють, а тільки обговорюють.

Статистика - як дишло

Не став винятком і круглий стіл на тему зайнятості, який відбувся в Сумській облдержадміністрації (на знімку). На ньому прозвучало чимало обнадійливих цифр та фактів, які мали б переконати, що з економічною ситуацією в регіоні все гаразд.

Зокрема, з початку нинішнього року на Сумщині створили майже вісім тисяч нових робочих місць. За цей само період кількість безробітних в області зменшилася на 2,5 тисячі осіб. Із цих оптимістичних статистичних даних маємо зробити висновок: кількість офіційно працевлаштованих осіб зростає, бо завдяки новим вакансіям люди, котрі раніше не мали роботи та зарплати, все це знаходять і з утриманців перетворюються на платників податків. Однак вдатися до такої обнадійливої констатації заважають інші статистичні дані, які чомусь аналізують в останню чергу. З початку нинішнього року штатна чисельність офіційно оформлених працівників на Сумщині скоротилася майже на шість тисяч осіб. А це означає, що, створивши майже вісім тисяч нових робочих місць, за цей само час область втратила їх майже 14 тисяч і в результаті отримала на ринку праці негативний результат. До речі, минулого року кількість штатних працівників на Сумщині також зменшилась — із приблизно 206 тисяч до 196 тисяч. Нині їх — лише 191 тисяча.

Вийти з «тіні» не вдається

Залишаються «за кадром» й інші дуже важливі моменти. Для фахівців не є секретом, що створення одного повноцінного робочого місця потребує не менш як 10 тисяч доларів капітало-

вкладень. Вісім тисяч нових робочих місць — це як мінімум 80 мільйонів доларів інвестицій. Звичайно, про такі кошти на Сумщині не йдеться, і це може означати лише одне: нові робочі місця «створюють», легалізувавши вже давно створені. Потроху з’являється і щось нове, але це відбувається здебільшого в галузях, де створення додаткових вакансій не потребує значних коштів. Як правило, йдеться про торгівлю або сферу послуг. Тим часом втрачаються робочі місця на промислових підприємствах, звідки «вимиваються» кадри, які іноді неможливо замінити.

За результатами обстежень робочої сили в першому півріччі нинішнього року на Сумщині обліковувалося 484,1 тисячі осіб працездатного населення. Водночас в області офіційно працювали 191,1 тисячі осіб. Що робили решта? Мабуть, хтось десь навчався, жив з допомоги батьків або отримував стипендію, але більшість були змушені шукати інші засоби до існування. І якщо ця більшість не обліковувалась як офіційно працевлаштована, значить, вона заробляла в «тіні». Інших варіантів просто не може бути.

Однак і тіньовий ринок праці поступово зазнає змін. Через дуже жорсткі санкції далеко не всі роботодавці наважуються використовувати найману працю без юридичного оформлення. Представниця Головного управління Держпраці в області повідомила: протягом дев’яти місяців нинішнього року інспектори відомства виявили на Сумщині 713 працівників, які були оформлені на роботу з порушеннями трудового законодавства. Через це на роботодавців сумарно наклали 43 мільйони гривень штрафів. На одного «праценедовлаштованого», отже, виходить аж 67 тисяч гривень. Тому людей оформлюють на роботу, але лише на мінімальну зарплату: решта коштів виплачується у так званих «конвертах», готівкою, яка не проходить крізь офіційну бухгалтерію.

На користь цієї версії свідчить той факт, що Сумщина перебуває на другому місці в державі за кількістю зарплат, що нижчі за мінімальний рівень. Майже всі місцеві приватні підприємці офіційно платять своїм найманим працівникам мінімальні кошти.

Знову надія на дотацію

Представниця Пенсійного фонду на круглому столі поінформувала, що 24 відсотки працездатного населення Сумщини не застраховані як платники внесків до цієї загальнодержавної «скарбнички». Через це, за її словами, бюджет ПФ щорічно втрачає два мільярди гривень. Якщо до цього додати ще й втрати через «конверти», коли внески платять не з усіх заробітків, а лише з «мінімалки», недоїмка виходить просто колосальна. Нерідко буває так, що людині, котра пропрацювала рік, через мізерні соціальні внески до страхового стажу, який дає право виходу на пенсію, зараховують лише місяць. Одну дванадцяту від того, що могло б бути. Тим часом цей працівник колись зустріне старість та матиме потребу в допомозі держави. Звідки вона візьметься?

Станом на сьогодні на Сумщині кожні 10 офіційно зайнятих працівників утримують 13 пенсіонерів. Ще зовсім недавно, якихось 15 років тому, це була пропорція навпаки. 15 років тому бюджет Пенсійного фонду України був повністю бездефіцитним. Нинішнього року, якби навіть не підвищувати пенсії, а виплачувати ті, які є, на покриття недоїмки треба перерахувати з держбюджету дотацію в сумі 167 мільярдів гривень.

Запитайте в роботодавців

На зустріч чомусь запросили лише двох «класичних» роботодавців. Обидва запевнили, що не мають проблем з офіційним працевлаштуванням. Керівник і засновник підприємства «Хлібодар» Сумського району Сергій Карпенко поінформував, що в цій агрофірмі на кожній тисячі гектарів землі працюють сто людей. Бо підприємство спеціалізується не лише на рослинництві, а й на тваринництві. Інша річ — великі агрохолдинги, де тисячу гектарів ріллі обробляють лише 1—2 механізатори. «Тепер багато кажуть і пишуть про незадовільне ставлення роботодавців до найманих працівників, — поділився С. Карпенко. — Сьогодні, коли триває масовий відтік кадрів за кордон, ми своїх працівників носимо на руках. Завдяки цьому двоє наших водіїв, котрі виїхали на заробітки до Польщі, повернулися додому».

На переконання С. Карпенка, нинішня система пенсійного забезпечення далека від справедливої. Можливо, ще й через це маємо проблеми із соціальним страхуванням. Сьогодні чи працівник отримує «мінімалку», чи вісім тисяч гривень — під час виходу на пенсію йому нарахують приблизно однакову суму місячної виплати. Різниця відчувається, коли до виходу на пенсію маєш зарплату від 15 тисяч гривень.

Фото з сайту sm.gov.