На знімку: під вербою навпроти сільради — про повагу до жителів громади.

Жителі села Добрянка Вільшанського району Кіровоградської області, одноосібники й активісти, ще влітку ініціювали звернення до сільського голови з вимогою провести відкриту позачергову сесію сільради. Приводом стало те, що в середині липня сільрада стала розповсюджувати серед жителів повідомлення про сплату земельного податку. Отримали ці повідомлення й одноосібники села, а таких тут понад сотня. Суми, які було вказано в повідомленнях, насторожили, адже виходило, що вони майже в два з половиною разу більші, ніж за аналогічний період минулого року.

Досить підкилимних рішень!

Сесію зібрали. Люди, які тоді заповнили місцевий Будинок культури, одразу поцікавилися, чому рішення щодо підвищення ставки податку депутати приймали без попереднього публічного обговорення. І взагалі — чому за період каденції сільського голови Олександра Дегтярьова сільрада не оприлюднила жодного рішення сесії, не прозвітувала про бюджет, про зроблене та плани на майбутнє. Звучали запитання й щодо роботи бухгалтерії, яка фактично розташована у Вільшанці, за місцем проживання бухгалтера.

«Минулого року я платила за пай 800 гривень (стільки само й цьогоріч платять одноосібники сусіднього села Добре. — Авт.), нині мушу платити 1800, — пояснює свою позицію Ганна Спірідонова. — Це серйозне підвищення. Притому, що пшеницю приймають по 2400, а минулого року брали по 3200 гривень».

«У мене три ділянки, — повертає до тієї самої математики Людмила Кабакчей. — Платила по 800 гривень. Наразі — по 1800—1900».

Результати сходки селян і сесії людей задовольнили — депутати прилюдно переголосували й нібито скасували своє попереднє рішення. Люди розійшлися собі по хатах із почуттям, що демократію в окремо взятому селі відновлено, а влада отримала урок. Яким же було здивування одноосібників, коли їм додому знову прийшли платіжки із «закулісними» цифрами. Люди почали звірятися між собою, у кого яка сума, думали — якась помилка. Вирішили звернутися до сільської ради за роз’ясненнями. Щоб не йти всім селом, делегували кількох осіб. У сільраді секретар В. Тюріна повідомила, що іще в 2018 році (і це передбачено законом) сесія прийняла рішення про підвищення ставки земельного податку для фізичних осіб з 0,5 до 1 відсотка від вартості землі. Почуте селян шокувало, адже минув рік, а громада дізналася про це лише тоді, коли почали надходити податкові повідомлення! Постало питання, чому сільська рада знехтувала законами «Про доступ до публічної інформації» та «Про місцеве самоврядування в Україні», які зобов’язують місцеву владу оприлюднювати проекти рішень за 20 робочих днів до їхнього прийняття?! Крім того, законодавством передбачено, що такої ваги питання мають обговорюватися депутатами і громадою впродовж місяця, при цьому враховуються всі пропозиції, робляться відповідні розрахунки і лише тоді приймається остаточне рішення.

Відсутній, значить, згоден

Реакція селян була миттєвою — позов до суду. Тепер уже до претензій додалося правомірне бажання знати про рух коштів на балансі сільської ради, з’ясувати, з яких таких фінансових резервів місцевою владою оплачувалися застілля на свята, що то за канцелярські товари рада купувала і взагалі — за що громада платила ці роки? Одне слово, Добрянка реально доросла до цивілізованого самоврядування.

«Рішення про нові ставки на землю нам нав’язали, зі мною особисто його не погоджували, — запевнив депутат сільської ради Валерій Полубок. — Відповідного обґрунтування я не бачив. Якби ці розрахунки були вмотивовані, ми погодилися б платити більше. Хто ж не бажає процвітання своєму селу? Дивує те, що я записаний у протоколі як той, хто проголосував за підвищення, а мене там навіть не було».

«Сільський голова вважає, що ми, звертаючись до газети, у прокуратуру, адміністрацію, намагаємося «копати під нього», — пояснює нескладну логіку протистояння одноосібник Віктор Кабакчей. — У відповідь лише почули: «Я теж на вас лопату знайду!»

Купуєте комбайни — діліться!

Укотре ініціативна група зібралася на невеличку сходку навпроти сільради, де на спілкування з журналістами чекав сільський голова Олександр Дегтярьов (на знімку). На вулицю до односельців він не вийшов, хоч за сто метрів від кабінету голови люди гуртом звинувачували його в неповазі до громади, закритості, говорили про кумівство, узурпацію влади...

«Я вже погодився один раз на публічну сесію в клубі, — пояснив Олександр Аскольдович свою «некомпанійську» поведінку. — Це було знущання й приниження. А щодо ставки податку на землю скажу так: вона не переглядалася з моменту укладення договорів, а надходження до сільського бюджету впали. У 2017 році ми отримали 917 тисяч гривень від податку на землю, зараз збираємо 380 тисяч. Неправда, що ця проблема не обговорювалася. Депутати були попереджені ще в березні минулого року.

А потім двоє з них відмовилися — сказали, що не голосували. Ще раз кажу — економічне підґрунтя для підвищення плати очевидне: ціни на електроенергію, продтовари, усі послуги зросли. А наше комунальне підприємство цілодобово качає воду на село. Так само підняли цей платіж у Куцій Балці, Вівсяниках, Станкуватому. З мене вже 32 роки, за час роботи інженером, керівником господарства, головою села, вираховують податки, то чому ж інші обурюються?»

Суть же претензій одноосібників, очевидно, не в грошах, а в поглядах на самоврядування в Добрянці.

«Нам кажуть, чого ви кричите? Ви ж купуєте автомобілі, комбайни, то що, у вас немає грошей, щоб заплатити? Але серед нас, сільський голово, немає таких, хто не хоче гідного життя і процвітання села, чи байдужих до того, що в селі відбувається.

Елементарну допомогу для нашої сільської школи можна вимолити в сільраді, лише звертаючись із проханням за підписами жителів. Хочемо звернутися до сільського голови Олександра Дегтярьова та депутатів Добрянської сільради: ставтеся з повагою до громади свого села, не обстоюйте лише особисті інтереси, адже саме громада делегувала вам повноваження обстоювати та захищати її інтереси! Не думайте: якщо громада мовчить, то вона нічого не бачить і не розуміє. Сільському голові не потрібно налаштовувати людей із різними поглядами один проти одного, ваше завдання об’єднувати. А в цій ситуації ви пішли проти громади. Тож нехай усе вирішить закон».

Фото Івана КОРЗУНА.