Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Першим питанням порядку денного Верховна Рада розглянула надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України Ярослава Дубневича. З парламентської трибуни виступив Генеральний прокурор Руслан Рябошапка, який зауважив, що підтримав клопотання НАБУ та керівника САП щодо внесення трьох подань до парламенту: щодо зняття депутатської недоторканності, затримання та взяття під варту народного депутата Ярослава Дубневича.
На думку слідства, Я. Дубневич причетний до вчинення низки злочинів, заявив Генпрокурор. «Дубневич Ярослав Васильович, будучи народним депутатом сьомого та восьмого скликань, обіймаючи посаду голови Комітету з питань транспорту, будучи обізнаним про фінансовий стан публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Українська залізниця», її потреби, при проведенні державних закупівель організував схему, за якою дві компанії, одна з яких підконтрольна народному депутату, отримали незаконний дохід у розмірі 93 млн грн», — наголосив Р. Рябошапка.
Щодо доказової бази, то Генпрокурор зауважив, що це провадження розслідується вже майже три роки. «Підозри пред’явлені, розслідування закінчено, і нині фігуранти знайомляться із матеріалами справи, — сказав Р. Рябошапка. — Після цього справа буде готова до передачі до суду. Відповідно, є достатньо доказів, щоб притягнути до відповідальності й народного депутата Дубневича».
Сам Ярослав Дубневич (ДГ «За майбутнє») звинувачення назвав «абсурдними» та «політичним популізмом». «Я не скоював того, у чому мене звинувачують. Зазначене в поданні є припущеннями, з чим погоджувався і Генпрокурор Рябошапка, повертаючи в САП попередній проект подання, який є абсолютно ідентичним нинішньому», — заявив депутат. За його словами, логіка слідства побудована на презумпції винуватості й намаганні за будь-яких сфальшованих та надуманих фактів сфабрикувати справу. «Так, я зустрічався зі своїми помічниками багато років, але я не вів ті розмови, які мені приписують», — сказав Я. Дубневич. Народний депутат заявив, що не має наміру переховуватись і використовувати свої будь-які можливості. «Я доведу свою невинуватість у встановленому законом порядку», — заявив він.
Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради Сергій Кальченко, у свою чергу, зауважив, що комітет розглянув подання і вважає, що всі три подання: на дання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт Ярослава Дубневича, ініційовані заступником Генпрокурора, керівником САП Назаром Холодницьким, підтримані та внесені до Верховної Ради Генпрокурором, є законними, оскільки їх ініційовано, підтримано і внесено належними суб’єктами з дотриманням особливостей, передбачених ч.3 ст.80 Конституції, ч.2 ст.482 Кримінального процесуального кодексу і ч.2 ст.218 Регламенту Верховної Ради.
Після обговорення Голова Верховної Ради Дмитро Разумков поставив на голосування три подання. Так, за притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Ярослава Дубневича проголосували 332 народні депутати. За надання згоди на його затримання — 241 депутат. За арешт — 229 обранців.
Народні депутати також обговорили та відхилили три проекти постанов «Про скасування рішення Верховної Ради України від 16.10.2019 року про прийняття в цілому як закону України проекту закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», оскільки цей законопроект дістав критику міжнародних інституцій, зокрема Ради Європи. Депутати пропонували скасувати голосування за документ, щоб дочекатись висновків Венеціанської комісії, удосконалити його.
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков повідомив, що у роботі парламенту бере участь делегація Північноатлантичної ради на чолі з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Генсек НАТО з парламентської трибуни виступив зі зверненням до Верховної Ради України.
Після перерви, під час якої Єнс Столтенберг зустрівся з представниками депутатських фракцій і груп, народні депутати за скороченою процедурою розглянули два альтернативні законопроекти «Про публічні електронні реєстри» (№№ 2110, 2110-1) та ухвалили в першому читанні (320 «за») основний проект № 2110. Мета документа — утворення єдиної інтероперабельної системи публічних електронних реєстрів, визначення уніфікованої інституціональної структури функціонування публічних електронних реєстрів та єдиних вимог до їх створення, ведення, взаємодії, адміністрування, модернізації, реорганізації та ліквідації.
Верховна Рада також за основу ухвалила проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо формування державної політики у сфері праці, трудових відносин, зайнятості населення та трудової міграції (№ 2168).
Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов, представляючи законопроект, зауважив, що на ринку праці існує парадокс: підприємствам бракує кваліфікованих працівників і водночас у країні — 8—9 відсотків безробітних. «Люди у безвиході виїжджають за кордон. Це означає, що нині люди не мають тих кваліфікацій, які потрібні бізнесу, а той, у свою чергу, не вміє навчати людей, щоб надати їм необхідну кваліфікацію, — сказав міністр. — Тобто економіка сьогодні не працює на ринку праці. Нам потрібно зрозуміти, як змінити ситуацію. Ми пропонуємо перетворити Службу зайнятості на сучасну сервісну службу. Коли людина зможе оцінювати свої навички та обирати професію, на яку є попит з боку бізнесу.
Ми вже проводимо профайлінг, як це роблять розвинені країни. Ми пілотуємо це на державних службовцях, яких нині звільняють. Ми переформатуємо те, як витрачаються кошти Фонду безробіття, щоб він допомагав перекваліфікації та стимулював до пошуку роботи. Ми реформуємо трудове законодавство, щоб компаніям було легко створювати робочі місця, і вони не втрачали час на бюрократію».
P. S. Після того, як Верховна Рада проголосувала за подання Генпрокурора щодо Я. Дубневича, Руслан Рябошапка повідомив депутатові про підозру. Як поінформували в Управлінні зовнішніх комунікацій НАБУ, прокурори САП клопотатимуть про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із альтернативою застави в розмірі 93 млн грн.
