У конструктивний ритм роботи було важко увійти

— Продуктивній роботі третьої сесії заважав фактор істотного оновлення парламенту. Крім того, окремі політичні сили були зациклені на президентських виборах. Тому ввійти в нормальний ритм роботи було досить важко. Проте Партія регіонів зробила все, щоб налагодити роботу Верховної Ради. Зокрема, не за проведення, а за ухвалення документів наприкінці сесії можна поставити кілька знаків оклику. Перший — прийнято Державний бюджет, у якому закладено соціальні компенсатори, що захищають людей від негативних наслідків світової економічної кризи. Другий — у четвер було прийнято пакет законів, які можна назвати європейськими. Ці законодавчі акти значно потрібніші, ефективніші за всіма параметрами, ніж ті, що були прийняті раніше. Ці норми ми взяли з європейського законодавства. Цей пакет законів — істотний крок убік європейської інтеграції. Ми прагнули розгорнутої дискусії, але для опозиції сьогодні, напевно, головне питання — президентські вибори. Опозиція тільки заявляє, що прагне в Європу, а фактично заперечує евроінтеграційні закони. Цей той випадок, коли народ зрозумів — хто є хто в українській політиці.

— Основним досягненням третьої сесії сьомого скликання стало голосування за проект держбюджету на 2014 рік. На жаль, якісного діалогу на тему головного фінансового документа не вийшло. Ще трохи, і ситуація загрожувала перерости в ще більшу конфронтацію між опозицією і владою. Тому затвердження бюджету — це насамперед питання стабілізації ситуації в країні.

Процес ухвалення рішення фракцією КПУ щодо голосування або неголосування за головний фінансовий документ країни був досить складний. Ми провели внутріпартійний референдум, зважили всі «за» і «проти». Справді, думки щодо держбюджету були досить суперечливі, однак на основі більшості голосів ми вирішили підтримати документ з урахуванням деяких обставин.

Саме наша фракція була виразником того, щоб бюджет у жодному разі не занижував планку соціальних стандартів, що, до речі, ми спостерігаємо в багатьох країнах Європи. Зрозуміло, що економіка нашої країни залишає бажати кращого, вона у складнішій ситуації, ніж в європейських країнах. Ми також усвідомлюємо, що сьогоднішні політичні перипетії і боротьба за монополії ще більше втягують у кризу насамперед незахищені верстви населення. Тому для нас дуже важливо турбуватися саме про цю частину населення. Зокрема, у бюджеті передбачено підвищення мінімальних зарплат, пенсій, субсидування Пенсійного фонду, збільшення виплат інвалідам, дітям війни тощо.

Ще один важливий момент — виконання зобов’язань щодо знецінених вкладів СРСР. Досі в бюджеті така норма закладалася як емоція. На наш погляд, це кричуща несправедливість. У нинішньому кошику нам удалося добитися того, що в структурі гарантованого боргу на ці цілі передбачено 6 мільярдів гривень. Далі ми будемо наполягати, щоб Кабмін, згідно із законом видав розпорядження, в якому буде прописано механізм отримання компенсації через Ощадбанк.

Крім того, у країні є понад 15 законів, які мають пільговий характер. Їхня дія була припинена з формулюванням: виплати здійснюватимуться за наявності грошей у скарбниці держави. Нам удалося прибрати цей рядок у Заключних положеннях. Цим ми повернули в нормальне русло виконання всіх соціальних законів.

Компартія усвідомлює, що сумарно документи несуть у собі приблизно 170 мільярдів гривень. Звісно, у скарбниці їх немає. Тому уряду доведеться поворушитися, перестати дурити свій народ і почати вести відповідальний діалог. Наша мета — влада повинна думати не тільки про власну кишеню, а й про те, в який спосіб консолідувати взаємини між людьми. Це її безпосереднє завдання.

— Усі підсумки сесії фактично фокусувалися в останніх подіях у стінах парламенту, котрі засвідчили, що фракції Партії регіонів та Комуністичної партії вчинили антиконституційний заколот у Верховній Раді. Свавільне порушення Конституції та законів, у першу чергу норм закону про Регламент, унаслідок чого було ухвалено диктаторські законопроекти, є свідченням того, що Україна зробила серйозний крок в напрямку встановлення кримінально-олігархічного правління.

Водночас та поспішність, з якою ці документи ухвалювалися, також продемонструвала панічний страх режиму перед суспільством та громадою. Понад те, влада у цих законах чітко перерахувала, що її дуже лякає. Насамперед її лякають мирні протести громадян, незалежні засоби масової інформації, непідконтрольність мережі Інтернет, представників влади лякає те, що люди знатимуть про їхні статки та про те, як вони грабують країну... Тому все це вони вирішили одним помахом руки заборонити.

Але ми знаємо, що диктатура ніколи не буває вічною, та що рано чи пізно всі причетні до незаконних дій понесуть справедливе покарання.

— Якщо порівнювати роботу цього скликання з попередніми — це дві великі різниці. В другому скликанні ми працювали над фундаментальними документами, які створювали законодавче регуляторне поле України. Взагалі, як голова Комітету Верховної Ради України з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики можу сказати, що напрацьовано стільки законопроектів, що їх можна розглядати протягом декількох сесій, але не можемо цього зробити. Багато урядових законопроектів не до кінця підготовлених. Вони просто вкидаються у Верховну Раду, ніхто над ними не працює. Вони не несуть жодного покращення для бізнесу або громади, вони швидше — для статистики.

А ті законопроекти, які були проголосовані у четвер, поставили крапку в парламентаризмі, зруйнували право. Я навіть не уявляю, як у подальшому працюватиме Верховна Рада. Я ніколи не здаюся без бою, сподіваюся, що громада стане на захист парламентаризму.

Звісно, протягом третьої сесії були й позитивні напрацювання. Наприклад, законопроект про відмову від обов’язковості використання печаток підприємцями. Є і норма про відмову дозволів, але це ще «сирий» документ, його треба доопрацювати.

На жаль, немає фундаментальних і серйозних структурних законів.

Я зареєструвала понад 15 законопроектів про розвиток малого і середнього бізнесу, але, на жаль, їх не розглянули в першому читанні. Сподіваюся, на четвертій сесії мої колеги їх обговорять і ухвалять у сесійній залі.

— Парламентарії, які представляють народ України, повинні виконувати свої обов’язки. Коли в порядку денному стоїть один закон, а потім голосується те, чого ніхто не читав і в очі не бачив, чого не було в порядку денному, а потім за секунду підписується главою парламенту і передається на підпис главі держави, це не просто руйнація парламентаризму, а й узагалі здорового глузду. Тому Президент повинен виконувати свою обіцянку «почути кожного».

Те саме стосується державного бюджету на 2014 рік, який передбачає збільшення мінімальної заробітної плати лише на 80 гривень, а мінімальної пенсії — на 60 гривень. Як це можна вважати перемогою та успіхом? Він був ухвалений без обговорення, без урахування пропозицій опозиції. Як це можна підписувати і передавати на підпис Президентові? Вони за свій бюджет проголосували, для виборців там нема жодної цифри. Президент має накласти вето на цей документ. Це має бути бюджет не міліції, не олігархів, а соціальний бюджет.