На знімку: лісничий Василь Ткаченко у розпліднику.

Після того як на Херсонщині вирубали до половини лісосмуг, з їх відновленням намагаються допомогти навіть міжнародні організації. Зокрема, FAO (Продовольча програма ООН) замовила Українському науково-дослідному інституту лісового господарства проект реконструкції лісосмуг біля селища Брилівка та села Великий Клин. Адже втрата захисту для полів загрожує поверненням суховіїв та знищенням родючого шару ґрунту, а без нього і врожаїв не буде. 

Передбачається, що недовговічні акації і тополі у лісосмугах замінять, зокрема, горіхом та дубом, а також стійкими до посух чагарниковими видами. Директор Степового філіалу НДІ Олександр Глод каже, що сімсот саджанців горіха для лісосмуг у розпліднику вже почали вирощувати, на черзі — молоді дубочки.

Браконьєрські бензопили та пожежі щороку винищують у степах Херсонщини сотні гектарів зелених насаджень, які створювали десятиліттями із великими витратами. До того ж впродовж трьох минулих років коштів на їх відновлення з державного бюджету не виділяли, а зусиль волонтерів і місцевих громад, вочевидь, не вистачало. Та тепер економічна ситуація потроху виправляється. І спільними зусиллями вони намагаються відновлювати втрачене.

Лісничий Василь Ткаченко приємно здивований: нинішньої осені попит на продукцію розплідника виявився просто-таки ажіотажним — два лісгоспи Олешківського та Голопристанського районів Херсонщини придбали сімдесят тисяч саджанців сосни. А об’єднані територіальні громади замовляють сотні деревець ялин, туї, інших декоративних порід. Навіть приватні господарства Харківщини замовляють тут молоді ялинки для вирощування на продаж під Новий рік. «Фактично те, що виростили з насіння, уже реалізували. І за кілька років завдяки нашим скромним зусиллям десь забуяють нові гаї», — каже Василь Євгенович.

За рахунок продажу саджанців Степова філія Українського НДІ лісового господарства цьогоріч розраховує виручити понад мільйон гривень. Для науковців це справжній прорив. І вони намагаються не проґавити нагоду для розвитку: площу розплідника хочуть збільшити з нинішніх 2,7 щонайменше до 4 гектарів. Поспішають заготовити насіння сосни, жолуді для пророщування, сподіваючись, що й надалі саджанці буде кому купувати. А неозорий таврійський степ залишиться зеленим.

Фото автора.