І можна сперечатися щодо різного бачення питань внутрішньої політики, але немає підстав сперечатися щодо напряму руху до ЄС або робити те, що унеможливить цей рух. Про це заявила голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України з Європейським Союзом Іванна Климпуш-Цинцадзе під час засідання 30 жовтня, представляючи проект закону про засади державної політики у сфері європейської інтеграції (№ 1206). Голова комітету зауважила, що мета законопроекту — максимально вдосконалити механізм, який допоможе наблизити українське законодавства до європейського.
У тому числі йдеться про створення окремого уповноваженого органу з євроінтеграції, внесення змін до Регламенту Верховної Ради, які передбачали б, зокрема, проведення обов’язкової експертизи законопроектів на відповідність їх праву ЄС та Угоді про асоціацію, а також де-факто збільшення ролі комітету щодо аналізу цієї відповідності.
Проте ще до винесення законопроекту на розгляд комітету стало зрозуміло, що він потребує доопрацювання. Деякі народні депутати навіть запропонували визначитися, чи варто доопрацювати цей законопроект, чи слід розробити новий. Марія Мезенцева висловилася за збільшення децентралізації під час розробки нового закону. Вона нагадала, що європейські партнери, зокрема Представництво ЄС, а також в урядовому офісі роблять акцент саме на секторальні роботи. Урешті учасники засідання домовилися створити робочу групу на базі комітету із залученням фахівців з урядового офісу. Вирішено сформувати її до 4 листопада, щоб мати можливість вже 7 листопада провести перше засідання.
Дискусію викликав законопроект про внесення змін до Закону «Про ринок електричної енергії» (№ 2236). Після роз’яснення голови комітету Іванни Климпуш-Цинцадзе, що закон повертає норму про ринок електричної енергії, яку було скасовано поправкою, коли вносили зміну до законопроекту про ядерну енергію, депутатів цікавило, чи не призведе це до появи нових проблем на ринку електроенергії. Також звучали запитання, чи є чітка заборона з огляду на Угоду про асоціацію з ЄС на укладання енергетичних контрактів з Росією та Білоруссю.
Голова комітету нагадала, що 27-й додаток до Угоди передбачає, що будь-яка зміна енергетичного законодавства України має погоджуватися письмово з Європейським Союзом. Один із чотирьох головних пріоритетів щодо інтеграції є інтеграція до енергетичних ринків Євросоюзу. «Це було ініційовано на 19-му саміті Україна—ЄС Президентом Порошенком, відпрацьовано на Раді асоціації наприкінці минулого року й остаточно ухвалено після ратифікації Президентом Зеленським на 20-му саміті Україна—ЄС», — зауважила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Тому Україна має принаймні рік відпрацювати в ізольованому режимі, щоб ЄС отримав відповіді на запитання, чи може українська енергетична система реально стати частиною її енергетичної системи. Урешті комітет ухвалив рішення, що вищезгаданий законопроект відповідає праву Європейського Союзу та вимогам Угоди про асоціацію.
А ось проект закону про внесення змін до Закону «Про ринок електричної енергії» (№ 2236-2) було відхилено з протилежним формулюванням. Як зауважив народний депутат Олег Волошин, його політична сила («Опозиційна платформа — За життя») вважає, що з цілої низки питань Угода потребує обговорення з європейськими партнерами, тому що внутрішні умови зони вільної торгівлі не повністю відповідають економічним інтересам України.
«Однак якщо вже визначено державою стратегічний курс (на інтеграцію з ЄС. — Ред.) і це законодавством закріплено, то його треба виконувати. А то виходить, що ми нібито курс зберігаємо, але паралельно від нього відступаємо. І це некоректно по відношенню до наших європейських колег і до себе», — сказав він.
