Ложа уряду.
 


Аліна Загоруйко, Галина Третьякова.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Більше фото тут

Зранку у Верховній Раді відбулася година запитань до уряду. З парламентської трибуни виступила міністр розвитку громад та територій Альона Бабак, яка відповіла на запитання щодо децентралізації. Зокрема, торкнувшись питання формування спроможних громад, А. Бабак зауважила, що станом на 1 листопада 2019 року створено 922 ОТГ. На розгляді в ЦВК перебуває подання щодо призначення перших виборів у 17 ОТГ. На завершальних стадіях прийняття рішень щодо створення перебувають ще 60 громад.

Нині площа ОТГ становить 233,5 тис. кв. км, або 41,8% від загальної площі України. В ОТГ проживають 10,4 млн жителів, або 29,5% від загальної чисельності населення України. На території ОТГ реалізується понад 10 тисяч проектів — освітлення вулиць, ремонт навчальних закладів, будинків культури, медичних закладів тощо.

Щодо закриття освітніх та медичних закладів, то уряд, за словами міністра, не передбачає закриття лікувальних закладів чи скорочення медичного персоналу. «Саме громади мають вирішувати, які з медзакладів потрібно підсилити, а які перепрофілювати. Держава встановлює лише технічні вимоги щодо доїзду до лікарень та її мінімальне навантаження. Урядом визначено, що всі населені пункти у межах зон обслуговування повинні бути компактно розташовані та знаходитися не більш як за сім кілометрів від закладу, що надає первинну медичну допомогу», — наголосила А. Бабак, додавши, що для дітей, які проживають у населених пунктах, де було ліквідовано чи реорганізовано заклади загальної середньої освіти, створюються умови для здобуття якісної освіти.

Водночас міністр повідомила, що уряд пропонує спростити процедуру формування та затвердження Перспективних планів для підсилення ролі саме базового рівня територіальних громад, виключивши необхідність схвалення планів обласними радами.

«Відповідний законопроект перебуває на розгляді Верховної Ради (№ 2189). Після його прийняття уряд матиме можливість внести зміни до методики формування спроможних територіальних громад», — зауважила А. Бабак.

Після реформування органів місцевого самоврядування базового рівня і створення спроможних громад, наголосила міністр, відбудеться переформатування районного рівня — укрупнення районів, оптимізація районних державних адміністрацій та подальше створення префектур.

Крім того, повідомила А. Бабак, уряд розробляє зміни щодо адміністративно-територіального устрою, внаслідок яких ключовими будуть органи місцевого самоврядування, територіальні громади, а представник держави — префект — забезпечуватиме нагляд за законністю рішень, які прийматимуть органи місцевого самоврядування. «Префект не братиме участь у розподілі місцевих фінансів, адже всі громади будуть на прямих взаємовідносинах із державним бюджетом. Також обласні ради матимуть власні виконавчі органи, що матимуть повноваження у тому числі у сфері бюджету та фінансів», — зауважила міністр.

Перейшовши до питань порядку денного, Верховна Рада ухвалила проекти постанов: «Про проведення парламентських слухань на тему: «Земельна реформа: вітчизняна модель обігу земель сільськогосподарського призначення» (4 грудня 2019 року)» та «Про заслуховування звіту голови Антимонопольного комітету України».

Оскільки на годиннику була вже 13-та година, співголова фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко нагадала, що відповідно до Регламенту, з 13-ї до 14-ї години у п’ятницю має відбутися «Різне». Наполягаючи на оголошенні «Різного», депутат зауважила, що їм є що сказати своїм виборцям. Головуючий запропонував продовжити роботу сесії до 16-ї години і останню годину присвятити «Різному». Проте більшість депутатів не підтримали такої ініціативи, наголошуючи, що це є порушенням Регламенту. Інша пропозиція замість «Різного» продовжити розгляд законопроектів дістала підтримку лише 222 депутатів. Проте до Верховної Ради звернулася міністр фінансів Оксана Маркарова з проханням все-таки дати можливість доповісти євроінтеграційний проект закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (№ 2179).

За словами міністра, багато хто стикається з таким явищем, як «фінансовий моніторинг, коли банки зупиняють платежі, запитують додаткову інформацію». «Так відбувається, бо досі діє застаріла система запобігання та легалізації моніторингу. Цим законом ми імплементуємо 4-ту Директиву Європейського Союзу і частково 5-ту Директиву», — наголосила О. Маркарова, додавши, що головні положення законопроекту передбачають, що система моніторингу буде ризикоорієнтованою. Замість 17 критеріїв, які діють нині, буде лише чотири. Крім того, піднімається поріг, якщо нині будь-яка сума понад 150 тис. грн підпадає під моніторинг, то після ухвалення закону ця сума буде збільшена до 400 тис. грн. Також запроваджується автоматизація процесу перевірки, що дуже спростить життя суб’єктам фінансового моніторингу, банкам, фінансовим компаніям.

За словами О. Маркарової, міністерство має спільну позицію з профільним комітетом із багатьох речей, які мають бути доопрацьовані до другого читання, тож закликала депутатів ухвалити проект за основу, скоротити термін підготовки його до другого читання. «Для того, щоб ми швидко доопрацювали документ разом із комітетом і нашими європейськими колегами і представили його на ваш розгляд», — додала вона.

Проте під час обговорення низка народних депутатів висловили критичні зауваження щодо проекту закону, зокрема, у частині повноважень СБУ. Уряд погодився прибрати їх під час доопрацювання документа до другого читання. Тож законопроект ухвалили в першому читанні із застереженнями комітету.

Перед виступами в рубриці «Різне» від імені трьох фракцій з трибуни виступив Сергій Рахманін («Голос»). За його словами, з точки зору народних депутатів, які входять до складу фракцій «Європейської солідарності», «Батьківщини» та «Голосу», авторитету Верховної Ради, як вищого законодавчого органу, вищого представницького колегіального органу, завдана суттєва і серйозна шкода. «З нашої точки зору, поведінка нашого колеги Богдана Яременка, зокрема його вчорашній виступ, який, з нашої точки зору, містить елементи образи на адресу цілого законодавчого органу, крім того, його заяви можна трактувати як погрозу журналістам, є неприйнятними, тим більше, що він є головою такого важливого і чутливого комітету, як Комітет з питань міжнародних зв’язків. Ми вважаємо, що депутатський корпус, керівництво Верховної Ради належним чином оцінять поведінку нашого колеги і зроблять необхідні висновки. Щиро сподіваюсь, що сам Богдан Яременко, не чекаючи оцінки колег, сам зробить необхідний, важливий і єдино правильний у цій ситуації крок», — наголосив депутат.

На початку ранкового засідання народні депутати привітали з днем народження своїх колег: позафракційних Олеся Довгого і Максима Єфімова та представницю фракції «Слуга народу» Олену Копанчук.