Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Днями Верховну Раду України відвідала велелюдна делегація Української академії лідерства. Студенти мали змогу поспілкуватися з Головою Верховної Ради України Дмитром Разумковим, дізнатися про механізми та специфіку законодавчої «кухні» зсередини, відчути себе в ролі народного депутата, пройшовши у сесійній залі процедури реєстрації та голосування за законопроект. Можливо, хтось із цих молодих людей незабаром потрапить до парламенту вже з депутатським мандатом.
Студенти Академії швидко освоїли процес реєстрації та голосування за законопроекти, і табло у сесійній залі висвітлювало навіть конституційну більшість — понад 300 голосів. Голова Верховної Ради Дмитро Разумков (на знімку) висловив сподівання, що український парламент, незважаючи на гострі дискусії, які є складовою законодавчого процесу, ще не раз ухвалюватиме рішення конституційною більшістю.
«Верховна Рада — це балансуючий, контролюючий орган, де ухвалюються закони нашої держави, — наголосив Дмитро Разумков. — Тут є багато думок, багато дискусій, і ключовим є те, що саме в дискусії народжується істина. І до цього треба прагнути».
На думку глави парламенту, нині у Верховній Раді існує нормальний діалог. Хоча у парламенті бувають різні моменти — дискусії усередині фракції, між фракціями, між депутатами. «Але це не повинно впливати на ключові базові цінності, з якими йшли до Верховної Ради і що обіцяли зробити», — підкреслив Д. Разумков.
Голова Верховної Ради висловив сподівання, що відвідини студентами Академії парламенту допоможе їм краще зорієнтуватися щодо свого вибору в майбутньому, визначитися, ким вони себе бачать і ким хочуть стати, і головне — що можуть зробити корисного для держави. «Все залежатиме від вас, від вашого вибору. І нехай ваш шлях буде з помилками, з важкими моментами, але я вам бажаю пройти його, — сказав Дмитро Разумков. — Головне для молодої людини — обрати свій шлях, і щоб через 20—30 років бути переконаним, що цей шлях було обрано правильно, і пройти свій шлях із гідністю та з гордо піднятою головою. Сподіваюсь, що хтось із нинішніх студентів Академії прийде до парламенту. І у парламенті будуть люди, які переживають за свою державу і в першу чергу думатимуть не про політичні рейтинги, а про те, що вони дійсно зробили для своєї країни».
Студентка Української академії лідерства Уляна Супрунюк (на знімку) представила з парламентської трибуни модель законопроекту на тему Gap year (академічний рік). На Заході вже давно набуває поширення така позиція, що молода людина після завершення середньої школи не одразу вступає до вишу, а робить перерву на рік чи два, упродовж цього часу або працює, або подорожує світом, щоб визначитися, ким вона хоче стати і з якою сферою діяльності пов’язати своє подальше доросле життя.
Тоді як в Україні дуже часто батьки та інші родичі тиснуть на своїх дітей, щоб одразу після школи вони вступали до університету чи інституту та «не гаяли час». Абітурієнти подають заяви на вступ одразу до декількох вишів, і йдуть навчатися не туди, куди прагнули, а куди пройшли за набраними балами. Однак за декілька років молода людина усвідомлює, що обрала «не свою» професію, і потім працює не за фахом, доводиться перенавчатися, виникають депресії, відчуття нереалізованості. Студенти змоделювали розгляд та обговорення законопроекту в сесійній залі, внесення поправок до нього.
Під час моделювання процесу розгляду законопроекту глава парламенту відзначив, що нерідко в сесійній залі виникає така ситуація, коли народні депутати у залі просто не голосують — ані «за», ані «проти», ані «утримався». «У народного депутата має бути позиція: він повинен підтримувати, не підтримувати чи утриматись від того чи іншого рішення», — сказав Дмитро Разумков. Він також розповів, що у Верховній Раді України діє норма Регламенту, за якою народний депутат під час засідання має брати участь не менш як у 70% голосувань. Інакше цей день йому не зараховуватиметься і зарплата не виплачуватиметься. Цьому має сприяти і запровадження сенсорної кнопки у парламенті.
Відповідаючи на запитання студентів, Дмитро Разумков розповів про свій шлях у велику політику, як і коли він вирішив стати народним депутатом, якими є принципи комунікації політиків та політичних сил із громадськістю.
Зокрема, на запитання, чи повинен Голова Верховної Ради мати нейтральне ставлення до представників усіх фракцій, Дмитро Разумков відповів: «Не нейтральним, не віддаленим, а скоріше, збалансованим. Дуже важливо розуміти, які ініціативи ти як людина готовий підтримати, а які -ні. І це не залежить від того, яка фракція подала ініціативу».
Очільник парламенту також висловив думку, що в сесійній залі й поза нею дуже багато політики, може, навіть набагато більше, аніж у європейських країнах. «А з державними діячами у нас дуже велика проблема. Політика — це не завжди лаври, позитивні відгуки та високі рейтинги, не лише риторика. Державницька позиція більш важка, але з часом про політиків забувають, вони губляться в історії. А про державних діячів читають у книжках, — відзначив Д. Разумков. — Ідучи працювати на державу, для людей, потрібно розуміти, для чого це робиш. Якщо заробити — то тоді повинні працювати антикорупційні правоохоронні органи і досить жорстко, незважаючи до якої політичної сили належить ця людина. Закон має бути сліпим і жорстким».
«Коли спілкуєшся з майбутніми молодими лідерами держави, то заряджаєшся оптимізмом, — зауважив Голова Верховної Ради у коментарі журналістам після зустрічі зі студентами Академії лідерства. — Було б непогано, щоби ще більше молоді з’являлося у стінах Верховної Ради. Вона і зараз досить сильно оновлена, але це — постійний процес, який повинен відбуватися, адже молодь — це зміни, реформи, майбутнє, і вони дещо розуміють краще, ніж ми. І, сподіваюсь, що Верховна Рада буде оновлюватися, омолоджуватися, але це не впливатиме на якість її роботи».
Студенти Української академії лідерства щойно повернулися із Маріуполя, де мали змогу зустрітися з Президентом України і поспілкувалися із місцевими лідерами із різних сфер на теми освіти, виховання, здорового способу життя, охорони здоров’я тощо та працювали з місцевою молоддю над візією України 2030 в контексті конкретних індустрій. Академія лідерства щорічно охоплює своєю діяльністю майже 50 тисяч молоді та підлітків, торік конкурс на вступ до Української академії лідерства становив 14 осіб на місце. «Ми готові не лише сприяти вихованню нового покоління лідерів серед молоді, бо переконані, що повинні плекати й інвестувати в тих, хто завтра перейме естафету, а й об’єднувати зусилля, готові сприяти, щоб впроваджувати культуру професійного лідерства в державних інституціях вже сьогодні», — зазначив керівник Академії лідерства Роман Тичківський.
Довідково
Українська академія лідерства — це 10-місячна освітня програма розвитку для випускників шкіл віком від 16 до 20 років. Навчання триває шість днів на тиждень, а студенти проживають у кампусах Академії. Програма допомагає молоді знайти своє призначення, пізнати країну та світ, усвідомлено обрати майбутню професію та розкрити лідерські якості. В основі навчання — три елементи розвитку: фізичний, емоційний та інтелектуальний. Українська академія лідерства («УАЛ») була створена за зразком ізраїльської «мехіни» — програми підготовки молодих лідерів, започаткованої в цій країні понад 20 років тому. Ізраїльські академії лідерства мали в своїй основі 600-річний досвід англійських освітніх програм Оксфорду та Кембриджу.
