Від початку роботи перших антикорупційних інституцій уже минуло п’ять років. Що вдалося зробити і які завдання надалі — обговорили учасники круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі.

«Коли приймалися закони щодо НАБУ, схоже, ніхто не очікував, що ця система справді почне працювати. Проблеми у нашій роботі почалися, коли почалися розслідування щодо осіб, які вважалися недоторканними, — відзначив директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник. — Наразі стан облоги змінюється на вікно можливостей: нам надали можливість автономного прослуховування, частково скасовані «правки Лозового». За словами  А. Ситника, НАБУ нині в середньому кожні три дні оголошує підозру комусь із досить високопоставлених осіб. НАБУ розслідує 752 провадження, уже є 398 обвинувачених. «Сподіваємося, що «точка неповернення» в антикорупційній реформі скоро буде пройдена, — вважає директор НАБУ. — Якщо Вищий антикорупційний суд (ВАСУ) буде швидко і якісно розглядати справи, наша робота нарешті фіналізується і довіра до антикорупційних органів почне зростати».

«Зараз ми відчуваємо, що є політична воля, і відчуваємо підтримку нашої діяльності, — додав начальник управління процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андрій Довгань. — Приймаються закони, спрямовані на полегшення роботи антикорупційних органів, нівелюються попередні спроби її ускладнити. Від початку роботи нової Верховної Ради, фактично за два місяці, ми оголосили підозру шістьом екс-народним депутатам. Співпраця з НАБУ покращилася. З початку роботи ВАСУ зменшилася потреба виїздити в суди по території України, і ми можемо активніше працювати.   ВАСУ працює менше двох місяців, але вже є перший вирок за статтею 366-1 — декларування недостовірної інформації. Враховуючи, що злочин скоїв колишній суддя апеляційного суду — це знакова подія».

«Цього року ми розглянули понад 1100 запитів від правоохоронних органів про розшук майна — більше ніж за попередній рік; потужності з розшуку набагато збільшилися, — розповів голова Нацагентства з розшуку та менеджменту активів Антон Янчук. — Минулого року ми були під’єднані до майже 20 баз даних, нині це більше 45. Запустили шість міжрегіональних територіальних управлінь. Маємо більш як півтори тисячі позицій заарештованого майна, переданих на підставі судових рішень в управління АРМА. Понад 350 мільйонів гривень, у гривневому еквіваленті, на депозитних рахунках АРМА — гроші, які безпосередньо арештовані й передавалися в управління, або гроші, одержані від реалізації, та близько 40 мільйонів гривень, нарахованих банками процентів на ці кошти. Розпочали розробку державних реєстрів заарештованих активів». Очільник АРМА наголосив на потребі вдосконалити закон, на підставі якого діє Агентство.

У вітчизняних та іноземних експертів — своє бачення антикорупційної реформи в Україні. Виконавчий директор Transparency International в Україні Андрій Боровик наголосив на потребі перезапустити і переобрати Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Експертка Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні Галина Кохан висловила думку, що необхідно вдосконалити діалог на всіх етапах проходження антикорупційних законопроектів між державними та неурядовими організаціями. Прикладом такої співпраці, за її словами, став закон про Вищий антикорупційний суд.

Виконавчий директор ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик запропонував «позбавити недоторканності» СБУ, оприлюднивши всі е-декларації. «Зараз через закритість ані громадськість, ані правоохоронні органи не мають доступу до даних з їхніх декларацій», — відзначив він.

«Насправді формування антикорупційної інфраструктури ще не завершене. Остання інстанція — Верховний Суд: є нарікання, що реформа, яка відбулася, не була повною. Суд складається переважно зі старих суддів», — зазначив член правління Фундації DEJURE Тарас Шепель. На його думку, скорочення Верховного Суду і обрання його нового складу має здійснюватися оновленою Вищою кваліфікаційною комісією суддів, яка складатиметься наполовину з делегованих суддівським середовищем і міжнародних експертів.

«На сьогодні корупція є проблемою у майже 2/3 країн світу. Україна за останні роки дещо покращила свої позиції в «Індексі сприйняття корупції» (з 27 балів у 2015 році до 32 балів у 2018 році. — Ред.), але попереду ще багато роботи», — переконаний екс-голова правління Transparency International Хосе Угас. На його думку, можна досягати швидких результатів, але важливо також забезпечити сталість процесів, злагоджену роботу антикорупційних інституцій. «У вас зараз цікаве вікно можливостей з новим урядом. Час покаже, чи заяви про боротьбу з корупцією — лише слова, чи є реальна політична воля», — сказав експерт.

Фото: uacrisis.org