Із французькими поліцейськими.

Підтримувати свою команду до Франції вирушили 60 уболівальників. Щоб побачити красивий європейський футбол (фани «Олександрії» були переконані, що їхні улюбленці демонструватимуть саме таку гру), відчайдухи готові були здолати понад шість тисяч кілометрів автобусом, щоправда — комфортабельним двоповерховим. Привабливою була й сама програма перебування за кордоном — ночівля в Страсбурзі і, на зворотному шляху, у Кракові, та ще й екскурсія Ліоном...

Подорож розпочалася в понеділок пізно ввечері і тривала загалом майже шість днів. Митний контроль пройшли дуже швидко. Перетнувши кордон, автобус з уболівальниками хутко мчав якісними європейськими дорогами до місця призначення. За вікном змінювалися придорожні краєвиди нашої благополучної сусідки Польщі, потім — Німеччини, і лише в обідню пору наступного дня, 23 жовтня, дісталися казкового Страсбурга. Середньовічні будинки там — наче з відомої дитячої казки Ганса Крістіана Андерсена. І хоч Андерсен — данський письменник, краєвиди французького Страсбурга нагадують чомусь фрагменти саме цієї, улюбленої багатьма казки.

Доки вболівальники насолоджувалися французькими краєвидами, в аеропорту «Бориспіль» на свій виліт до Франції чекала команда футболістів. Через щільний туман рейс відкладали. Замість 10-ї виліт дозволили лише о 15-й годині. Разом з командою до Франції вилетів і президент клубу Сергій Кузьменко. Як з’ясувалося, це ще були не всі випробування футболістів передматчевої середи. Сент-Етьєн зустрів їх пронизливим дощем, під яким увечері довелося тренуватися.
Уболівальники ж насолоджувалися вулицями старого Страсбурга. Відвідали кафедральний римо-католицький собор. Пройшлися центральною частиною Страсбурга, що іменується «Великий острів», побачили криті мости, які є частиною історичних укріплень міста. Споруджено їх ще в XIII столітті. Вранці наступного дня — знову в дорогу. Рівненькими європейськими шляхами поспішали назустріч мрії — уболівати за свій клуб на стадіоні суперників «Жоффруа Гішар».

Організатори подорожі подбали, щоб уболівальники з України відчули щиру французьку гостинність і безпеку. На під’їзді до міста, у той момент, коли автобус практично зупинився на трасі через щільний затор, його зустріли місцеві полісмени на мотоциклах. Майстерним регулюванням вони звільнили гостей з автомобільної пастки і супроводжували фактично до самого входу на стадіон. Для українських уболівальників організували окремий вхід, окремий сектор і велику когорту місцевих поліцейських, які надійно охороняли прихильників команди-суперника.

Тим часом до стадіону нескінченим потоком ішли місцеві вболівальники, а трибуни вже вибухали вигуками багатотисячної армії фанів. Майже 29 тисяч глядачів із перших хвилин матчу пристрасно надихали свої команди на перемогу. Такої видовищної підтримки вболівальників не доводилося бачити навіть наставнику «Олександрії» Володимиру Шарану. Про це він скаже журналістам під час прес-конференції після матчу (на знімку). «У Вольфсбурзі фани сильно підтримували свою команду, але у французів підтримка значно більша», — прокоментував свої враження Володимир Богданович і подякував уболівальникам з України, які здолали чималий шлях, щоб підтримати свою команду.

Олександрійські хлопці не підвели, подарувавши і президенту клубу, і вболівальникам, і всім українським фанам яскраві й незабутні емоції. Склалася сенсаційна і водночас історична нічия — 1:1, хоча обидва голи і було забито одним  тим самим футболістом із «Сент-Етьєна» Габріелем Сільвою, який спочатку засмутив голкіпера олександрійців Паньківа, а потім зрізав м’яч у власні ворота. Мрія здійснилася — «Олександрія» знайшла себе в Європі. Про це, до речі, сказав під час прес-конференції і тренер команди «Сент-Етьєн». Клод Пюель зазначив, що «Олександрія» не даремно грає в Лізі Європи.

Після матчу олександрійських футболістів у роздягальні за традицією привітав Сергій Кузьменко (деякі спортивні коментатори помітили, що вдруге президент «Олександрії» Сергій побував на єврокубковій грі, і вдруге «Олександрія» здобула очки), а вболівальники вирушали у зворотну дорогу. Французькі фани проводжали їх схвальними вигуками, а за межі міста супроводжували поліцейські автівки. З Сент-Етьєна виїхали майже опівночі, і всю наступну добу провели в дорозі за тим самим маршрутом. У Кракові заночували в хостелі, розташованому в найстарішому районі міста — колишньому Єврейському кварталі (колишній житловий чотириповерховий будинок, а нині — сучасний гуртожиток із просторими номерами, зручними і комфортними ліжками та ідеальною сантехнікою)...

Після проходження митниці одразу відчули особливість українських доріг. Враження було таке, неначе двоповерховий океанічний лайнер перетворився на чотириколісну підводу, що суне бездоріжжям. Згадалася Кіровоградщина, де після якісних ремонтів доріг їхати — саме задоволення. На жаль, так поки що не скрізь. Однак навіть це не змогло зіпсувати гарний настрій і незабутні враження об’єднаних футболом від поїздки і матчу.

Олександрія — Сент-Етьєн — Олександрія.

P.S. Дякуємо футбольному клубу «Олександрія», футболістам команди і президенту Сергію Кузьменку за надану можливість побувати на матчі і подорожувати Європою.

Фото надано автором.