Голова підкомітету з питань прав людини Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Тарас Тарасенко, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Валерій Божик, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Максим Павлюк.
Колишні політв’язні Микола Карпюк та Олег Сенцов.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Захід відбувся за ініціативи чотирьох парламентських комітетів — з питань правоохоронної діяльності, правової політики, зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин — та ГО «Центр громадських свобод» з метою обговорення ключових проблем у сфері прав людини.
Це — протидія дискримінації, перехідне правосуддя, статус незаконно ув’язнених у Криму та на Донбасі, захист вимушених переселенців, виконання міжнародних зобов’язань України для захисту прав людини. Йшлося і про вироблення державної політики для деокупованих територій, у яких випадках амністія буде неможлива.
Ще перед парламентськими виборами громадські правозахисні організації запропонували 13 кроків для нового парламенту, щоб рівень захисту прав людини суттєво покращився. Парламент уже працює третій місяць, і вже можна говорити про певні висновки з того, що вже зроблено.
Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Максим Павлюк (фракція «Слуга народу») наголосив, що новообраним депутатам важливо вислухати думку правозахисних організацій і окреслити дорожню карту вирішення проблем на законодавчому рівні.
Голова підкомітету з питань прав людини Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Тарас Тарасенко (фракція «Слуга народу») зауважив, що думки громадськості повинні бути враховані під час вдосконалення Національної стратегії захисту прав людини. 27 листопада у комітеті відбудуться слухання, присвячені реалізації Стратегії. «Аналіз її виконання засвідчує, що Стратегія виконується приблизно на 27%», — сказав Т. Тарасенко, запевнивши, що комітет відкритий до співпраці з громадськістю. Уже проведено засідання робочих груп з питань вдосконалення роботи пенітенціарної служби, розробки законопроекту про суд присяжних.
Заступник голови Комітету з питань правової політики, забезпечення прав людини Валерій Божик (фракція «Слуга народу») висловив думку, що захист прав людини має бути основним завданням усіх державних інститутів, але потрібне і ефективне законодавче забезпечення цієї проблематики. «Законодавча база з питань прав людини потребує постійного вдосконалення, — зауважив парламентарій. — Соціально-економічні чинники, політичні кризи призводять до масових системних порушень прав людини, а іноді й неможливості їх реалізації. Доступ до правосуддя, участь громадян у правосудді, сильна і незалежна адвокатура, виконання судових рішень — це ті чинники, які необхідно реалізувати в нашій державі на шляху до демократичного розвитку».
Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко додав, що міжнародні зобов’язання України вимагають виконання рішень Європейського суду, ООН та інші взяті зобов’язання у сфері захисту прав людини. Величезним викликом залишаються тимчасова окупації АР Крим та збройний конфлікт на Донбасі, захист прав внутрішньо переміщених осіб, їх доступ до всіх конституційних прав, пенсійне забезпечення, виборчі права, інтеграція у громади, в яких нині проживають. У правозахисників є питання і до реформ, які відбувалися в Україні в минулі часи — судової, адміністративної. Передусім ідеться про недосконалість судової реформи та неспроможність судів забезпечувати захист прав людини, особливо на прифронтових територіях. Почастішали також випадки дискримінації людей за етнічними, статевими, релігійними ознаками — релігійних меншин, ЛГБТ-спільноти, ромів. В останні два роки також гостро постала проблема захисту громадських активістів, правозахисників, журналістів, блогерів, розслідування нападів на них та замахів на життя.
«Упродовж збройного конфлікту на сході України було вбито більше 3300 цивільних осіб і більше 7 тисяч поранено з обох сторін розмежування, майже 15 тисяч домівок було знищено. І парламент також несе відповідальність за вирішення проблем цивільного населення, яке постраждало внаслідок конфлікту, — наголосила голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матільда Богнер. — Однак люди ще не отримали жодних компенсацій. Немає жодної потреби чекати, поки конфлікт закінчиться. Тому парламент і уряд мають розробити відповідну політику та виділити бюджетні асигнування для виплати компенсацій постраждалим». На думку представниці ООН, ще одним кроком стане ратифікація Україною Римського Статуту Міжнародного кримінального суду, приведення національного кримінального законодавства у відповідність до міжнародного законодавства.
Народний депутат України Сергій Вельможний (позафракційний), котрий у парламенті представляє виборчий округ № 112 на Луганщині, у коментарі «Голосу України» розповів, що Комітет з правової політики виступив із законодавчою ініціативою — внесення змін до предмета відання комітету, щоб додати пункт 16 — розробка законодавства з питань забезпечення діяльності органів державної влади на деокупованих територіях України. «Йдеться про те, що буде певний підхід, певні умови, щоб могли відновити роботу органів державної влади на деокупованих територіях, як працюватимуть там суди, органи прокуратури, державної та місцевої влади, гуманітарна політика», — зазначив депутат.
Учасники дискусії також обговорили проблеми діяльності інституту Уповноваженого з прав людини, протидію дискримінації у рамках Стамбульської конвенції, свободи пересування у контексті реєстрації місця проживання, безкарності внаслідок збройного конфлікту та окупації територій України. Пролунала пропозиція провести парламентські слухання щодо забезпечення житлом ВПО, виплати компенсації за втрачене житло.
