Найбільш резонансні з них стосуються роботи теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення. Через величезні борги за новим кодексом їх можуть визнати банкрутами просто посеред опалювального сезону. Не допустити перетворення України на чергові Алчевськ чи Смілу покликані зміни, що їх пропонують внести народні депутати.
Нагадаємо, частина народних обранців ще напередодні 21 жовтня закликали відтермінувати набрання чинності цим Кодексом хоча б на півроку, щоб доопрацювати контроверсійні положення. Утім, після дискусії на засіданні Комітету з питань економічного розвитку вирішили цього не робити, а оперативно вносити зміни в разі виникнення проблем. Учора комітет розглядав одразу два такі законопроекти.
Зокрема, проект закону «Про внесення змін до Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства» № 2290 передбачає встановлення мораторію на порушення справ про банкрутство теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
Мораторій має тривати доти, доки діє закон про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості таких підприємств (від 3 листопада 2016 року № 1730-VIII). Цим документом, зокрема, запроваджено можливість реструктуризації їхніх боргів за енергоносії.
Законопроект, що передбачає запровадження мораторію на банкрутство енергетичних підприємств, члени комітету ухвалили за основу та рекомендували внести його до порядку денного сесії Верховної Ради.
Водночас деякі члени комітету нагадали, що безкінечне продовження особливого статусу цих компаній з року в рік не призводить до покращення їх діяльності. Почуваючись безкарними, керівники теплокомуненерго часто просто не платять за газ, тим самим накопичуючи борги.
За даними НАК «Нафтогаз України», кредиторська заборгованість за блакитне паливо, використане для виробництва теплової енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, станом на 1 жовтня 2019 року становить 39,3 мільярда гривень. Тож очевидно, що, запроваджуючи мораторій, народні обранці лише відтерміновують розв’язання проблеми, але не розв’язують її. Хоча варто зізнатися: в ситуації, що складається, в них немає іншого виходу.
Ще один законопроект (№ 2276), що передбачає внесення змін до Кодексу, серед іншого має унеможливити банкрутство державних органів та бюджетних установ. У пояснювальній записці до нього, зокрема, вказується, що «аналіз норм Кодексу, зокрема визначення поняття «боржник», що міститься в ст. 1 Кодексу та книги третьої «Банкрутство юридичних осіб», дає підстави дійти висновку щодо можливості подання кредиторами, які мають грошові вимоги до боржника, строк виконання яких настав, заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство органів державної влади, органів місцевого самоврядування, бюджетних установ та організацій».
Автори законопроекту вважають, що подання кредиторами таких заяв до судів та відкриття провадження у справах про банкрутство органів державної влади, зокрема військових, правоохоронних, місцевих рад, органів соціального забезпечення тощо, руйнуватиме встановлені Конституцією України засади функціонування механізму держави, порушуватиме принцип поділу державної влади та гарантоване в Україні місцеве самоврядування, спричинить серйозну дезорганізацію роботи відповідних органів та установ, соціальне напруження та широкий суспільний резонанс.
Комітет підтримав за основу законопроект, що має на меті не допустити банкрутства державних органів, та рекомендував включити його до порядку денного сесії Верховної Ради.