Голова Верховної Ради Дмитро Разумков.
 


Андрій Клочко, Олег Дунда, Олександр Аліксійчук.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут

Проект закону про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей) (№ 2189) доповів заступник міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.

Він наголосив, що серед першочергових завдань у процесі децентралізації — формування спроможних громад, і дуже важливо, щоб цей процес було завершено до наступних місцевих виборів. З цією метою урядом внесено законопроект, яким пропонується доповнити частину першу статті 4 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» новим пунктом, яким доповнюється перелік умов добровільного об’єднання територіальних громад вимогою щодо здійснення цього процесу відповідно до перспективних планів формування територій громад АР Крим, області, та викладено в новій редакції частину третю статті 11 Закону, якою встановлено, що перспективні плани формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації.

При цьому урядовець відзначив, що понад 70 ОТГ, у яких призначено позачергові вибори, не можуть бути визнані спроможними і не можуть перейти на міжбюджетні відносини.

Голова підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін (фракція «Слуга народу») висловив думку, що тема децентралізації має об’єднувати різні політичні сили, а цей законопроект є першим із пакета законів, спрямованих на завершення реформи децентралізації.

Під час обговорення Микола Скорик заявив, що фракція «Опозиційна платформа — За життя» не голосуватиме за законопроект, бо до парламенту звернулася низка обласних рад з проханням не ухвалювати даний документ. На думку депутата,

Президент мав би поновити роботу конституційної комісії і розробити та прийняти нову редакцію Конституції, у т. ч. і щодо адміністративно-територіального устрою та повноважень місцевої влади. Фракція «Голос» запропонувала провести широке громадське обговорення законопроекту. 283 голосами «за» законопроект прийнято за основу.

Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо державної служби (№ 2260) доповіла народний депутат Альона Шкрум. Парламентарка наголосила, що потрібна комплексна реформа органів державної влади в Україні та держслужби, вдосконалення функцій державних структур. Роман Лозинський (фракція «Голос») зауважив, що в Україні працює 220 тисяч держслужбовців. Однак, на думку депутата, законопроект послаблює захищеність держслужбовців у разі їх звільнення за скороченням, що нині активно триває в Україні. При цьому Р. Лозинський відзначив, що за останні два місяці було звільнено 40 держслужбовців найвищого рівня категорії А, котрі обіймали посади з високим корупційним ризиком, однак жодної антикорупційної справи щодо них не відкрито. 273 голосами «за» проект закону прийнято за основу.

У першому читанні схвалено і законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти» (№ 2299), який було внесено групою народних депутатів і опрацьовано робочою групою, створеною у січні 2019 року на базі Міністерства освіти і науки України. Законопроект спрямовано на виконання зобов’язань України, передбачених Угодою про асоціацією з ЄС. За схвалення законопроекту проголосували 311 депутатів, профільному комітету доручено скоротити наполовину строки підготовки проекту до другого читання.

Парламент 286 голосами схвалив проект постанови про внесення змін до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (№ 2101-11), якими пропонується включити додаткові законопроекти та питання на пропозиції комітетів.

Проект постанови про зміну у складі Ради Національного банку України (№ 2400) доповів голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він розповів, що комітет із 23 кандидатів обрав Віталія Шапрана, котрий має великий досвід у фінансовій аналітиці та в монетарній політиці, науковий досвід роботи. Віталій Шапран має замінити в Раді НБУ Тимофія Милованова, призначеного міністром економіки, термін його майбутніх повноважень у Раді Нацбанку завершиться через півтора року — 7 липня 2021-го. Проект постанови схвалено 268 голосами.

Зранку під час виступів депутати з фракції «Батьківщина» оточили парламентську трибуну з вимогою зняти з розгляду всі законопроекти щодо запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення. Проти розпродажу української родючої землі протестувала біля парламентської трибуни з транспарантами й депутатська фракція «Опозиційна платформа — За життя». Фракція «Європейська солідарність» та депутатська група «За майбутнє» також заявили, що не голосуватимуть за законопроекти про ринок землі.

А під стінами парламенту на площі Конституції тривали два альтернативні мітинги — за і проти ухвалення законів щодо запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення.

Протестний мітинг проводили під гаслами «Ні розпродажу української землі», «Продовжити мораторій на продаж землі» за участю аграріїв, фермерів із різних регіонів України, під прапорами різних політичних сил і без, проти продажу землі й можливості скупляння землі іноземними корпораціями. На вулиці також стояла сільськогосподарська техніка —трактори, комбайни.

А на сцені відбувся мітинг на підтримку розгляду парламентом законопроекту   № 2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» та за скасування земельного мораторію під гаслом «Досить відкладати земельну реформу».

Розглянувши чотири альтернативні законопроекти про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії», за результатами голосування за основу 295 голосами прийнято законопроект № 2233.

Після перерви склав присягу народного депутата України Сергій Рудик, котрого ЦВК зареєструвала 11 листопада.

За основу в першому читанні також схвалено такі законопроекти: про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості (№ 2047-д); про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду (№ 2172); про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо урегулювання питання видобутку бурштину (№ 2240).

* * *

Напередодні голова депутатської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія у коментарі журналістам пояснив, чому з порядку денного парламенту на вівторок, 12 листопада, зник законопроект про зняття заборони на продаж сільськогосподарських земель (№ 2178-10). За словами депутата, питання ринку землі обговорять на окремому засіданні фракції «Слуги народу» у середу. «Розгляд законопроекту про ринок землі займе весь день. Про землю у нас буде окреме засідання фракції», — заявив Д. Арахамія.

Дослівно 

Голова Верховної Ради України Дмитро РАЗУМКОВ:

— Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 85 Конституції України та ст. 210 Регламенту Верховної Ради України, ст. 10 Закону України «Про Національний банк України» до повноважень Верховної Ради України належить призначення на посади половини складу Ради Національного банку України. У зв’язку з переходом Тимофія Милованова на роботу до Кабінету Міністрів України та звільнення його з посади члена Ради НБУ, нам необхідно призначити на вакантну посаду нового члена Ради НБУ.

Із виступів уповноважених представників депутатських фракцій та груп

Юлія ТИМОШЕНКО, фракція «Батьківщина»:
— Хотіла би розпочати з найголовнішого питання для нашої країни. Йдеться про розпродаж сільськогосподарської землі. Думаю, що багато хто у цьому залі до кінця не розуміє, що сьогодні відбувається у глобальному світі щодо сільськогосподарської землі, її цінності і стратегії відносно поводження з нею... За оцінками ООН, кількість родючих земель у світі стрімко скорочується так само, як і джерела питної води. А кожна сьома людина в світі знаходиться в стані голоду, включаючи дітей. Враховуючи таку ситуацію всіма міжнародними організаціями, які мають відношення до оцінки значимих сільськогосподарських земель, визначено: земля стає в світі найдорожчим стратегічним ресурсом. У жодному випадку не можна Україні сьогодні його позбутися. Ми вимагаємо зняти з розгляду всі без винятку законопроекти про продаж землі і продовжити на рік мораторій, щоб визначити стратегію держави щодо землі. (Цю заяву Юлія Тимошенко виголошувала в оточенні однопартійців).

Святослав ВАКАРЧУК, фракція «Голос»:
— Ми часто в цій залі говоримо про необхідність повернути наші території і досягти миру. Але план повернення і план миру має підтримувати все населення України, або його переважна більшість. Нині є три сценарії, за якими ми можемо рухатися. Перший — це військовий шлях, але він виглядає нереалістичним. Другим нас веде команда Президента. Це виконання нездійснених на українських умовах Мінських домовленостей, зустрічі в «нормандському форматі» заради зустрічей і продовження гри на умовах Російської Федерації. Цей шлях призведе до непередбачуваних наслідків, аж до ризику втрати нашого суверенітету і незалежності. До того ж такий шлях підтримує меншість населення України. Третій шлях — прагматичний. Це знайти в собі сили, підняти нашу економіку, зробити так, щоб Україна була готова до викликів, які стоять перед нею, щоб разом з усією країною на українських умовах встановити мир і повернути окуповані території. Саме цей шлях пропонує партія «Голос».

Сергій ШВЕЦЬ, фракція «Слуга народу»:
— Хочу привітати нас усіх з тим, що минулого тижня у Верховній Раді нового, дев’ятого скликання відбулися перші парламентські слухання. Вони були організовані Комітетом з питань захисту свободи слова, більшість в якому представлена представниками фракції «Слуга народу». Це були слухання, присвячені свободі волевиявлення, свободі слова та захисту безпеки журналістів. Від імені комітету висловлюю подяку парламенту, який підтримав цю ініціативу, секретаріату комітету, який безпосередньо провів грандіозну роботу. Долучився також офіс Ради Європи, який брав активну участь у слуханнях... Насамкінець хочу наголосити: свобода громадських зборів, свобода слова — це невід’ємні цінності українського суспільства.

Вадим РАБІНОВИЧ, фракція «Опозиційна платформа — За життя»:
— Сьогодні вирішальний день у новітній історії України. Багато лиха бачила наша земля, але такого, щоб її продавали, ще не було. Різні попередники крали заводи, фабрики, гривню. Нині прийшла нова влада з новими креативними «заморочками». Одна з яких — продати землю України та ще й розповісти, як гарно ми будемо жити, коли українська земля стане власністю іноземців... Є лише одна доцільна пропозиція — спочатку всенародний референдум, а потім буде видно. Все інше — антиукраїнська позиція. Кожна розумна людина у будь-якій політичній силі усвідомлює: це не політичне питання, це питання виживання та існування нашої держави України. (Заяву співголова фракції виголошував в оточенні колег).
Микола 

КНЯЖИЦЬКИЙ, фракція «Європейська солідарність»:
— Позиція фракції «Європейська солідарність» з декількох важливих питань. Ми не будемо голосувати за закони про дерибан землі. Ми за ринок землі, але коли український селянин буде захищений і мінімальна ціна буде високою. Український фермер буде захищений і матиме пріоритет. Наступне питання. Ми вітаємо рішення суду в Гаазі, який визнав те, що Росія є агресором. Нам шкода, що Президент Зеленський не зробив заяву, на відміну від наших американських партнерів, які підтримали це рішення. І нарешті — свобода слова. Коли я бачу бажання Президента встановлювати стандарти в медіа через свої укази та закони, бажання влади карати за фейки, тиск на незалежні телевізійні канали, такі як «Прямий», я розумію, що нас повертають у радянські часи. Нас відвертають від Європи і хочуть кинути в хаос.

Тарас БАТЕНКО, група «За майбутнє»:
— Наша група, як і більшість української нації, переконані, що земля — це питання національного суверенітету. Ми знаємо останні соціологічні опитування, за якими 68% громадян України проти продажу землі. Я звертаюсь до монобільшості у парламенті, яка, як і Президент, здобули підтримку більшості громадян, — не йдіть у розріз суспільної думки. Переконуйте громадян, проводьте відкриті зустрічі, а не закриті зустрічі на закритих засіданнях комітету. Ми не хочемо політизувати це питання, а хочемо через дискусію досягнути істини і компромісу в ньому. Бо якщо 68% проти, а монобільшість за, то де ця більшість, яку ви сьогодні представляєте у парламенті України?

Павло БАКУНЕЦЬ (позафракційний):
— На дворі вже листопад, менше чотирьох градусів тепла. А два міста Львівської області — Новояворівськ та Новий Розділ — перейшли поріг техногенної катастрофи. Люди у розпачі, не пускають дітей до школи, перекривають міжнародні траси і обіцяють загальноміський страйк. Я вимагаю від уряду визначити конкретну особу, яка відповідатиме за включення газу на ТЕС.