Учені вимагають збільшити фінансування Національної та галузевих академій наук, передбачене проектом державного бюджету України, та розпочати виконувати норми Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність». Свої вимоги вони озвучать сьогодні під час акції протесту біля Офісу Президента, Кабміну та Верховної Ради.
За ухваленим 2015 року Законом «Про наукову і науково-технічну діяльність» (ст. 48), з 2020 року фінансування наукової галузі має сягати не менш як 1,7% ВВП, нагадав під час учорашньої прес-конференції голова профспілки НАН України Анатолій Широков. Щоб досягти зазначеного рівня, за підрахунками Мінфіну, бюджет галузі треба збільшити на 70 млрд грн. Ресурсів на це немає. Проте Науковий комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій, за словами Анатолія Широкова, ще влітку цього року подав пропозиції щодо поступового збільшення фінансування галузі: 2020 року до 0,35% ВВП, 2021-го — до 0,5%, 2022-го — до 0,65%. Але до нього не дослухалися. За словами Анатолія Широкова, наступного року фінансування науки в кращому разі збережеться на рівні 0,17% ВВП, які ми мали й поточного року, або навіть зменшиться. Жебрацький рівень фінансування і надалі змушуватиме академічні інститути працювати неповний робочий тиждень, переводити співробітників на неповну ставку, а талановиту молодь — виїжджати за кордон.
Держава також ігнорує вимогу закону про встановлення посадового окладу молодшого наукового співробітника на рівні, не меншому за подвійну середню зарплату в промисловості. Сьогодні він становить лише 26,5% від цього показника. За підсумками першого півріччя поточного року середня зарплата в НАНУ менша за середню в економіці в межах країни на 1919 грн, хоча кілька років тому вона її перевищувала, каже представник профспілки академії Віктор Столяров.
«Нам кажуть — ви самі маєте заробляти, укладати господарські договори», — обурюється заввідділу науково-технічного комплексу Інституту електрозварювання ім. Є. Патона Віктор Головко. Проте для цього не створено умови. Зокрема, потенційних замовників відлякує необхідність сплатити наперед сто відсотків вартості майбутніх робіт. Крім того, є проблеми з постачанням обладнання, нагадує старший науковий співробітник Інституту ядерних досліджень НАНУ Володимир Улещенко. За подаровані закордонними колегами сучасні прилади чиновники вимагають сплатити високе мито.
Нині фінансування Генпрокуратури в Україні більше ніж бюджети всіх шести національних академій наук, каже Анатолій Широков. «Порівняно з 2009 роком у 2020-му (відповідно до проекту бюджету) Генпрокуратура матиме приріст фінансування плюс 692,2%, СБУ — плюс 380,2%, МВС разом з Нацполіцією — плюс 766,3%, а Академія наук — лише 113,6%», — стверджує він. Це свідчить про те, які в державі пріоритети.
Наступного року науковці вимагають збільшити фінансування НАНУ (порівняно з чинним проектом держбюджету) за загальним фондом на 1,171 млрд грн. Пропозиції НАНУ щодо збільшення фінансування академії на 2020-й було підтримано парламентським Комітетом з питань освіти, науки та інновацій, проте Комітет з питань бюджету, Мінфін та зрештою уряд враховувати їх не вважали за потрібне.
Не пов’язують особливих сподівань учені і з початком роботи Національного фонду досліджень. «На Нацфонд у проект держбюджету на 2020 рік заклали приблизно 530 млн грн. Це мізерна сума», — вважає Анатолій Широков.
