Нарешті, рік тому приймають Закон № 2617-VIII щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень.

У Прикінцевих та перехідних положеннях цього закону Кабінету Міністрів поставлено завдання у тримісячний термін з дня опублікування цього закону внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність до закону. Так само, як і Генеральній прокуратурі України, МВС, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань.

Минув рік. І ось менш як за півтора місяця до набрання законом чинності, вищеназвані правоохоронні органи спокійно заявляють, що вони практично не готові до запровадження інституту кримінальних проступків.

Слід нагадати, що Закон № 2617-VIII ухвалювався для гуманізації кримінальної відповідальності шляхом перегляду міри покарань за вчинення окремих кримінальних правопорушень. Це є одним із важливих зобов’язань України перед Радою Європи.

Закон створено з метою оптимізації, спрощення роботи правоохоронної та судової систем. Адже ним передбачено, що склад кримінальних проступків включатиме злочини невеликої тяжкості, санкції яких не передбачатимуть покарання у вигляді позбавлення волі. Перестануть вважатися злочинами 126 із 780 усіх складів кримінальних правопорушень.

Розслідування проступків повинні будуть здійснювати як окремі підрозділи дізнання, так і уповноважені на те посадові особи правоохоронних органів. Вводиться спрощена процедура для проступків у формі дізнання. Процедура дізнання передбачає ширший перелік слідчих (розшукових) дій, які можуть вчинятися до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, порівняно із процедурою досудового слідства. Ще до внесення даних до ЄРДР дізнавач зможе:
відбирати пояснення;
направляти на медичні огляди;
отримувати висновки спеціалістів;
знімати показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;
вилучати знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, які є безпосереднім предметом кримінального проступку або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.

На відміну від процедури досудового слідства, яка навіть для злочинів невеликої тяжкості могла тривати до року, тривалість дізнання за кримінальними проступками не перевищуватиме одного місяця. Окрім скорочення строків досудового розслідування кримінальних проступків, новий КПК передбачає більш стислі терміни призначення судового розгляду. Справу має бути заслухано у п’ятиденний строк після отримання слідчим суддею обвинувального акту. А у разі затримання підозрюваного у вчиненні кримінального проступку суд призначає розгляд справи невідкладно.

Готування до кримінального проступку не буде тягнути за собою кримінальну відповідальність, а особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, після відбуття покарання визнаються такими, що не мають судимості.

Отже, закон встановлює механізм швидкого розслідування кримінальних правопорушень невеликої тяжкості та зменшує навантаження на слідчі органи досудового розслідування, оскільки їх повноваження під час досудового розслідування кримінальних проступків зможуть здійснювати співробітники інших підрозділів, зокрема, органів Національної поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства. 

Але що маємо нині — раптом зареєстрований кілька тижнів тому від монобільшості законопроект № 2155, в якому пропонується відтермінувати вступ в дію Закону № 2617-VIII на один рік. Це переконливо засвідчує про повну безпорадність та неготовність влади взяти на себе відповідальність за впровадження інституту кримінальних проступків.

При цьому ВІДВЕРТО в законопроекті наводяться непереконливі аргументи стосовно того, що не всі органи кримінальної юстиції, у компетенцію яких згідно з чинним кримінальним процесуальним законодавством (ст. 216 КПК України) входить здійснення досудового розслідування щодо діянь, які належать до категорії кримінальних проступків, готові до здійснення цієї діяльності (не створені відповідні підрозділи, не підготовлені виконавці і т. ін.).

Чому так сталося? Звичайно, можна апелювати — змінилася влада, відбулися президентські та парламентські вибори. Але новообраний Президент склав присягу — 20 травня, новосформована Рада — 29 серпня, новий уряд сформовано — 29 серпня.

Але ж від керівництва МВС та ДБР до середньої ланки фахівців правоохоронних органів, які згідно з законом відповідальні за розробку нормативи, персоналії не змінилися!

Тож що це: кричуща безвідповідальність, хаос у правоохоронній вертикалі влади чи свідомий саботаж?
8 листопада відбулися комітетські слухання Комітету з питань правоохоронної діяльності, куди були запрошені представники правоохоронних органів, експерти та науковці. Засідання фактично виконало функцію «прелюдії» для рішення про відтермінування інституту кримінальних проступків. А тепер уявіть, голосами монобільшості в Раді ухвалюється в цілому законопроект № 2155 та знову відкладається введення в дію інституту кримінальних проступків. Тож що буде заважати законодавцям, через подальшу бездіяльність правоохоронних органів, ще на рік відтермінувати механізм кримінальних проступків? Так можна і поховати цей надважливий інститут.

І відповідальних за цей провал знову не знайдуть, як і за більшість провалів «реформ» у правоохоронній системі.

Григорій МАМКА, народний депутат України, фракція «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА — ЗА ЖИТТЯ», заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, доктор юридичних наук.